Тверезий Чернігів

на двох мовах/на двух языках

Алкоголь та тютюн - це їжа чи наркотична отрута?

З одного боку Закони України визначають алкоголь і сигарети(тютюн) - їжею(продуктом харчуванням), виробництво їх відноситься до галузі Харчової промисловості, але з іншого боку - наркологічні служби та наркологи називають їх психоактивними речовинами, такими, що завдають шкоду людському здоров'ю. Послуги алкогольним та тютюновим наркоманам надають лікарі наркологи, а не дієтологи. Абсурд!

Порушений головний закон Логіки - Закон суперечності. Не може речовина з отруйною наркотичною дією і властивістю одночасно вважатися продуктом харчуванням(їжею). Одне спростовує інше, одне суперечить іншому в один і той же час, по одному і тому ж питанню. Маємо в наявності явне протиріччя, яке не вирішується десятиліттями ...

Парадокси мислення – це основа тютюнової та алкогольної залежності, тобто головная причина абсолютно кожною наркоманії - парадоксальні протиріччя, які вбудовані у мозок людини, а не емоціональні стани або фізична залежність людини. Протиріччя хибного міркування - це протиріччя «словесне», «вигадане».

Сутність підходу до вирішення проблеми: людина, залежна від алкоголю або тютюну, перш за все має залежить від помилок розуму, які підштовхують її до неправильних висновків і як наслідок - до фатальним вчинкив. Але в такому напрямку сучасна наркологія проблему не розбирає, тому що вона пішла шляхом хибних теорій причин наркотизму.

Основні закони логічного мислення

У логіці можна навести велику кількість прикладів тотожно істинних суджень. Але найзагальнішими з них, які лежать в основі логічних операцій над поняттями, судженнями й умовиводами, є класичні, основні закони мислення: Закон тотожності, закон суперечності, закон виключеного третього і закон достатньої підстави. Лише мислячи за цими законами, ми будемо мислити логічно (правильно), тобто наше мислення буде визначеним, логічно несуперечливим, послідовним і обґрунтованим. Перейдемо до розгляду Закону суперечності

"...Закон суперечності.
У логічному законі тотожності відобразилося таке властивість предметів матеріального світу, як їх відносна стійкість, визначеність. У процесі багатовікової практики люди багато разів спостерігали і інші звичайні властивості речей. Так, наприклад, людина давно помітила, що якщо предмет має білий колір, то він не може в той же час, при тих же умовах бути чорним; якщо птах летить, то він не може одночасно сидіти на гілці.

Це звичайна властивість речей закарбувалось у свідомості людини у вигляді стійкої риси правильного мислення. Якщо одна і та ж річ в одних і тих же умовах і в один і той же час не може відразу мати і не мати даної властивості, то, значить, і в правильному мисленні не можна одночасно, по одному і тому ж питанню, взятому в одному і тому ж сенсі, висловлювати два протилежних судження, не можна допускати суперечливих думок.

Цей закон правильного мислення прийнято в логіці називати законом суперечності. Формулювання його наступна: Два протилежних висловлювання не можуть бути обидва істинними в один і той же час, в одному і тому ж відношенні.

Закон суперечності поширюється на обидва види протилежних думок: 1) не можуть бути одночасно істинними два противних судження (наприклад, «Всі планети мають атмосферу» і «Жодна планета не має атмосфери»); 2) не можуть бути одночасно істинними також два суперечливих судження (наприклад, «Натрій легше води» і «Натрій не легше води»). Якщо стверджується, що «Байкал - найглибше озеро» то не можна одночасно стверджувати, що «Байкал - мілке озеро».

Даний закон має силу в усіх наших правильних міркуваннях, до яких би областям знання або практики вони не ставилися. Логічної суперечливості - за умови, звичайно, правильного логічного мислення - не повинно бути ні в економічному, ні в політичному, ні в науковому аналізі. Висловлювання повинні бути вільні від логічної суперечливості.

Правильне мислення не може ґрунтуватися на непослідовних положеннях, з яких одне спростовує інше, одне суперечить іншому в один і той же час, по одному і тому ж питанню. А чи можна по одному і тому ж питанню в різний час і в різному ставленні висловлювати дві протилежні думки? Так можна. У цьому не буде логічного протиріччя.

Візьмемо простий приклад. 15 травня над пшеничним полем вперше за півмісяця пройшов дощ. Питається: корисний він чи шкідливий для пшеничних сходів? Безсумнівно, корисний. Але якщо дощ піде над цим полем в липні, коли пшениця дозріла і почалося збирання врожаю, то дощ буде шкідливий. Значить, в різний час про користь дощу для даного поля можна говорити і «так», і «ні». Протиріччя між цими висловлюваннями не буде, хоча обидва вони мають на увазі одне й те саме пшеничне поле. Але цей же липневий дощ, який принесе шкоду пшениці, виявиться корисним для городів, де зріють помідори, капуста і огірки. Отже, у ставленні до різних культур навіть і в один і той же час можна говорити про користь дощу і «так», і «ні».

Значить, суперечності не буде і в тому випадку, коли твердження і заперечення відносяться до даного предмету в один і той же час, але при цьому в позитивному висловлюванні предмет розглядається в одному відношенні, а в негативному висловлюванні - в іншому відношенні.

Закон суперечності говорить про те, що два протилежних висловлювання в один і той же час, в одному і тому ж відношенні не можуть бути істинними. Однак з цього не випливає, що обидва вони не можуть бути помилковими.

Наприклад, такі протилежні судження, як «Все учні в нашій групі - відмінники» і «Жоден учень в нашій групі не відмінник», не можуть бути обидва істинними, але можуть бути обидва хибними. В такому випадку істинним судженням буде: «Деякі учні в нашій групі - відмінники». Таким чином, закон суперечності вказує лише на несумісність двох протилежних суджень, але не говорить про те, чи є хибним одне з них або обидва вони помилкові.

Для того щоб правильно розуміти і застосовувати закон суперечності, треба відрізняти логічні суперечності, яких не повинно бути в правильному мисленні, від протиріч живого життя, які незалежно від нашого мислення існують в самій дійсності. Є два роду протиріч: «протиріччя живого життя» і «протиріччя неправильного міркування». Корінне відмінність їх полягає в тому, що життєві протиріччя існують в самій об'єктивної дійсності, а протиріччя неправильного міркування - це протиріччя «словесне», «вигадане».

Оскільки логічний закон суперечності порушується іноді свідомо, з метою ввести в оману кого-небудь, - важливо усвідомити причини логічної суперечливості...

russian:

Алкоголь и табак - это пища или наркотическая отрава?

С одной стороны Законы Украины определяют алкоголь и сигареты(табак) - пищей(едой, питанием напитками), их производство относится к отраслям Пищевой промышленности, но с другой стороны наркологические службы и наркологи называют их психоактивными веществами, наносящими людям отравляющий вред их здоровью. Услуги алкогольным и табачным наркоманам оказывают врачи наркологи, а не диетологи. Абсурд!

Нарушен основной закон Логики - Закон противоречия. Не может вещество с отравляющим наркотическим действием и свойством одновременно считаться питанием(пищей, едой). Одно опровергает другое, одно противоречит другому в одно и то же время, по одному и тому же вопросу. Налицо явное логическое противоречие, которое не решается десятилетиями...

Парадоксы мышления - основа табачной и алкогольной зависимости, в их основе лежит именно парадоксальность мышления, а не эмоциональные расстройства или физиологические влечения человека. Противоречие неправильного рассуждения — это противоречие «словесное», «выдуманное».

Сущность подхода к решению проблемы: человек, зависимый от алкоголя или табака прежде всего зависим от заблуждений ума, которые подталкивают его к неправильным выводам и как итог – к роковым поступкам. Но в таком направлении современная наркология проблему не разбирает, потому как она пошла путём ложных теорий причин наркотизма.

Основные законы логического мышления

Закон противоречия

В логике можно привести большое количество примеров тождественно истинных суждений. Но самыми общими из них, которые лежат в основе логических операций над понятиями, суждениями и умозаключениями, есть классические, основные законы мышления:

Закон тождества, закон противоречия, закон исключенного третьего и закон достаточного основания. Только пользуясь этими законам, мы будем мыслить логически (правильно), то есть наше мышление будет определенным, логически непротиворечивым, последовательным и обоснованным. Перейдем к рассмотрению Закона противоречия.

В логическом законе тождества отобразилось такое свойство предметов материального мира, как их относительная устойчивость, определённость. В процессе многовековой практики люди много раз наблюдали и другие обычные свойства вещей. Так, например, человек давно заметил, что если предмет имеет белый цвет, то он не может в то же время, при тех же условиях быть чёрным; если птица летит, то она не может одновременно сидеть на ветке.

Это обычное свойство вещей запечатлелось в сознании человека в виде устойчивой черты правильного мышления. Если одна и та же вещь в одних и тех же условиях и в одно и то же время не может сразу иметь и не иметь данного свойства, то, значит, и в правильном мышлении нельзя одновременно, по одному и тому же вопросу, взятому в одном и том же смысле, высказывать два противоположных суждения, нельзя допускать противоречивых мыслей.

Этот закон правильного мышления принято в логике называть законом противоречия. Формулировка его следующая: Два противоположных высказывания не могут быть оба истинными в одно и то же время, в одном и том же отношении.

Закон противоречия распространяется на оба вида противоположных мыслей: 1) не могут быть одновременно истинными два противных суждения (например, «Все планеты имеют атмосферу» и «Ни одна планета не имеет атмосферы»); 2) не могут быть одновременно истинными также два противоречащих суждения (например, «Натрий легче воды» и «Натрий не легче воды»). Если утверждается, что «Байкал — глубокое озеро» то нельзя одновременно утверждать, что «Байкал — мелкое озеро».

Данный закон имеет силу во всех наших правильных рассуждениях, к каким бы областям знания или практики они ни относились. Логической противоречивости — при условии, конечно, правильного логического мышления — не должно быть ни в экономическом, ни в политическом, ни в научном анализе. Высказывания должны быть свободны от логической противоречивости.

Правильное мышление не может основываться на непоследовательных положениях, из которых одно опровергает другое, одно противоречит другому в одно и то же время, по одному и тому же вопросу. А можно ли по одному и тому же вопросу в разное время и в разном отношении высказывать две противоположные мысли? Да, можно. В этом не будет логического противоречия.

Возьмём простой пример. 15 мая над пшеничным полем впервые за полмесяца прошёл дождь. Спрашивается: полезен он или вреден для пшеничных всходов? Несомненно, полезен. Но если дождь пойдёт над этим полем в июле, когда пшеница созрела и началась уборка урожая, то дождь будет вреден. Значит, в разное время о пользе дождя для данного поля можно говорить и «да», и «нет». Противоречия между этими высказываниями не будет, хотя оба они имеют в виду одно и то же пшеничное поле. Но этот же июльский дождь, который принесёт вред пшенице, окажется полезным для огородов, где зреют помидоры, капуста и огурцы. Следовательно, в отношении к разным культурам даже и в одно и то же время можно говорить о пользе дождя и «да», и «нет».

Значит, противоречия не будет и в том случае, когда утверждение и отрицание относятся к данному предмету в одно и то же время, но при этом в утвердительном высказывании предмет рассматривается в одном отношении, а в отрицательном высказывании — в другом отношении.

Закон противоречия говорит о том, что два противоположных высказывания в одно и то же время, в одном и том же отношении не могут быть истинными. Однако из этого не следует, что оба они не могут быть ложными.

Например, такие противоположные суждения, как «Все ученики в нашей группе — отличники» и «Ни один ученик в нашей группе не отличник», не могут быть оба истинными, но могут быть оба ложными. В таком случае истинным суждением будет: «Некоторые ученики в нашей группе — отличники». Таким образом, закон противоречия указывает лишь на несовместимость двух противоположных суждений, но не говорит о том, является ли ложным одно из них или оба они ложны.

Для того чтобы правильно понимать и применять закон противоречия, надо отличать логические противоречия, которых не должно быть в правильном мышлении, от противоречий живой жизни, которые независимо от нашего мышления существуют в самой действительности. Есть два рода противоречий: «противоречие живой жизни» и «противоречие неправильного рассуждения». Коренное различие их состоит в том, что жизненные противоречия существуют в самой объективной действительности, а противоречие неправильного рассуждения — это противоречие «словесное», «выдуманное». Поскольку логический закон противоречия нарушается иногда сознательно, с целью ввести в заблуждение кого-либо, — важно уяснить причины логической противоречивости..."

С. Н. ВИНОГРАДОВ и А. Ф. КУЗЬМИН ЛОГИКА УЧЕБНИК ДЛЯ СРЕДНЕЙ ШКОЛЫ 1954 г.

______

Підписуйтесь на новини сайту #ТверезийЧернігів та на наші канали у соцмережах, щоб завжди бути проінформованим з важливих алкогольно-тютюнових питань та подій, які відбуваються в Україні та світі.