«Бутан — територія без тютюну»: як маленька країна перемогла велику маніпуляцію

Передмова:

Поки весь світ грає в «Рамкові конвенції» та «регулювання» тютюнового ринку, Бутан став першою країною, яка відмовилася від софістики. Там зрозуміли: неможливо синтезувати здоров'я нації та продаж отрути. Бутан вибрав шлях логічної чистоти — повну заборону.

Це рішення базується не на бажанні «зібрати більше податків», а на унікальній державній філософії — Валовому Національному Щасті.

З 17 грудня 2004 року в Бутані введено повну заборону на продаж і вживання тютюну. Сигарети не можна ввозити в межі країни. У 18 із 20 дзонгхагів ця заборона діяла і раніше. Штраф за куріння становить €175. Крім того, запроваджено податок у 100 %, яким оподатковуються всі тютюнові вироби, ввезені в Бутан його громадянами для особистого вживання.

На іноземних туристів, дипломатів і співробітників неурядових організацій заборона не поширюється. Але передбачено суворе покарання для іноземців, які продаватимуть тютюн місцевим жителям. Заборону на куріння в громадських місцях уперше було введено ще в середині XVII століття засновником сучасної держави.

Що цікаво, загальноприйняте поняття валового внутрішнього продукту замінено в Бутані більш доречним індикатором - "валовим національним щастям". Це єдина у світі держава, в якій існує Міністерство щастя. Таким чином, щастя поставлено на чільне місце національної політики.

Деякі українські дурні пишуть таке: «Повна заборона тютюну в найближчій перспективі в Україні навряд чи можлива. Таке можуть дозволити собі тільки країни з низьким рівнем демократичного розвитку, наприклад Бутан». Це вірно, якщо влада в державі куплена лобістами тютюнових компаній.

Відмова від «наркодилерства»: На відміну від більшості держав, Бутан відмовився від ролі головного вигодоотримувача від самоотруєння своїх громадян. Вони розірвали нелогічне протиріччя між «наповненням бюджету» та «турботою про людей».

Пріоритет Логосу над Психе: Замість того, щоб «вмовляти» людей кинути палити через картинки на пачках, держава просто усунула джерело отруєння. Це логічне рішення проблеми, а не нескінченна боротьба з наслідками.

Духовна та фізична цілісність: Тютюн у Бутані офіційно визнаний речовиною, що руйнує не тільки тіло, а й духовний стан людини. Це єдиний чесний підхід, де «так» означає «так», а «ні» означає «ні».

Висновок:

Приклад Бутану доводить: повна заборона на виробництво та продаж наркотичної отрути — це не «утопія», а єдиний робочий інструмент захисту майбутніх поколінь. Якщо маленька країна змогла протистояти тютюновій мафії, то питання лише в одному: чому інші держави продовжують грати роль наркодилерів?