Алкогольні «інфлюенсери» | Ярослава Магучіх | Типологія сучасних ЛОМів

Алкогольні «інфлюенсери» | Ярослава Магучіх

Знаменита українська легкоатлетка у висоту Ярослава Магучіх відверто розповіла про своє ставлення до алкоголю та наголосила, що дозволяє собі його лише в певні періоди. За словами спортсменки, йдеться виключно про міжсезоння та помірні кількості.

У розмові з Олександром Глівінським 24-річна стрибунка у висоту уточнила, що в змагальний період алкоголь для неї під забороною, проте після завершення сезону обмеження стають м'якшими. На запитання, чи може вона дозволити собі келих шампанського, Ярослава відповіла ствердно, підкресливши, що саме міжсезоння вважається допустимим часом.

При цьому спортсменка зізналася, що віддає перевагу не шампанському, а вину. Магучіх зазначила, що частіше вибирає червоне сухе, хоча іноді робить виняток.

"Так, дозволяється, міжсезоння дозволяє. Я п'ю вино, більше червоне. Зазвичай сухе, але іноді можна й солодке, наприклад, нещодавно грузинське Кіндзмараулі. Воно не сухе, воно солоденьке, додає настрою", — розповіла Магучіх в ефірі Youtube-каналу "Гливинський Pro Sport".

Ідея про те, що знаменитості або «зірки» виконують роль лідерів думок, не належить одній конкретній людині, а є результатом еволюції соціологічної думки середини XX століття.

Виносячи це в публічне поле, Глівінський фактично використовує авторитет Могутніх (ЛОМа), щоб нормалізувати вживання алкоголю в масовій свідомості.

Це класична маніпуляція громадською думкою, де навіть найщиріша «зірка» стає інструментом в руках тих, хто керує ефіром.

Основні етапи формування концепції - "Лідери думок" (або ЛОМи)

Ключовою фігурою, яка заклала фундамент цієї концепції, є Пол Лазарсфельд і Еліху Кац (1940-ті – 1955):

У своїй класичній праці «Особистий вплив» (Personal Influence) вони представили модель двоступеневого потоку комунікації. Суть її в тому, що ідеї передаються від ЗМІ до «лідерів думок» (opinion leaders), а вже від них — до менш активних верств населення. Спочатку лідерами думок вважалися шановані люди у вузьких колах (сусіди, лікарі), але з часом ця роль перейшла до медійних персон.

Габріель Тард:

Французький соціолог ще наприкінці XIX століття в роботі «Закони наслідування» писав про те, що суспільство рухається за рахунок копіювання поведінки «вищих» або найбільш помітних індивідів. Це прообраз того, як сучасні фанати копіюють стиль зірок.

Едвард Бернейс:

«Батько піару» першим почав на практиці використовувати зірок для формування громадської думки. Його знаменита кампанія «Смолоскипи свободи» (залучення жінок до куріння) спиралася саме на авторитет публічних особистостей і лідерів думок того часу.

Чому «Зірки» стали лідерами думок?

У сучасній масовій культурі відбулося зближення соціології та маркетингу:

Довіра: Люди схильні довіряти тим, кого вони «знають» через екран (ефект парасоціальної взаємодії).

Експертність vs Привабливість: Якщо раніше лідер думок мав бути експертом, то сьогодні «зірка» є лідером думок у питаннях стилю життя, цінностей і споживання просто завдяки своїй популярності.

У класичній соціології лідер думок — це той, хто фільтрує інформацію. В епоху соцмереж (Instagram, TikTok) цей термін трансформувався в «інфлюенсер», де фокус змістився з передачі інформації на прямий вплив на поведінку аудиторії.

Тут виникає класичний конфлікт між приватним життям людини та її суспільним статусом як «соціального еталону».

Ситуація з Ярославою Магучих — це навчальний приклад того, як працює сучасне лідерство думок, часто поза волею самої зірки.

Чому це працює саме так?

Навіть якщо Ярослава просто щиро відповідає на питання про свої смаки, то для аудиторії це спрацьовує як механізм легітимації :

Коли кумир нації, символ здоров'я і наддосягнень каже, що алкоголь «додає настрою», це сприймається як: «Якщо навіть олімпійській чемпіонці можна, то мені і це не шкодить».

Ефект «Ореолу» (Halo Effect): Позитивні властивості спортсменки (дисципліна, фурор) підсвідомо переносяться на її звички. Червоне вино в масовій свідомості починає асоціюватися не як наркотична отрута, а як атрибут «красивого життя» успішного атлета.

Нормалізація через контекст: Згадка конкретних марок (наприклад, «Кіндзмараулі») перетворює особистий вибір на непряму рекомендацію.

Багато спортсменів сприймають такі інтерв'ю як побутову розмову, а не як акт формування громадської думки.

У соціології це описується через розрив між «роллю» і «особистістю»:

- Вважає, що вона доросла людина, яка має право на келих вина у відпустці, і чесність — це добре.

- Могутніх інфлюенсерів: Мимоволі стає амбасадором алкоголю для тисяч підлітків, які стежать за кожним її кроком.

- Двоступеневий потік в дії якраз за моделлю Лазарсфельда

- ЗМІ/Youtube-канал транслює контент.

- Лідер думок (потужний) інтерпретує його («вино — це нормально в міжсезоння»).

- Аудиторія змінює свої установки, копіюючи поведінку фаворита.

У західній спортивній культурі за такі висловлювання часто критикують, оскільки там більш жорстко прописані етичні кодекси Role Model (зразка для наслідування). У нас же межа між просто людиною і лідером думок все ще сильно розмита в свідомості самих знаменитостей.

Типологія сучасних ЛОМів

Залежно від масштабу та охоплення, їх прийнято розділяти на кілька категорій:

Селебріті: У прикладі з Ярославою Магучих, це люди з мільйонною аудиторією. Їхній вплив величезний, але дистанція з підписником велика. Вони формують соціальні норми (наприклад, «вино — це частина естетичного відпочинку»).

Мікро-інфлюенсери: Блогери з аудиторією 10–100 тисяч осіб. У них найвищий ступінь довіри. Якщо селебріті задають моду, то мікро-інфлюенсер дає «пораду друга», якій вірять майже беззаперечно.

Експертні ЛОМи: Професіонали у вузьких нішах. Їхній вплив обмежений конкретною темою (технології, медицина, право), але їхня думка може обрушити або підняти акції цілої корпорації.

Механізм впливу: чому ми їх слухаємо?

Сучасні ЛОМи працюють через два психологічні механізми:

Парасоціальні відносини: Глядачеві здається, що він особисто знайомий з Ярославою, тому що бачить її сторіс, тренування і «щирі» інтерв'ю. Через це її слова про алкоголь сприймаються не як реклама або інформація, а як дружнє одкровення, яке не піддається критичному аналізу.

Соціальне підтвердження: Ми несвідомо приймаємо рішення, орієнтуючись на поведінку успішних представників нашого виду. Якщо «олімпійське золото + вино» співіснує в одному кадрі, мозок фіксує це як допустиму і навіть бажану модель поведінки.

ЛОМ як інструмент

Важливо розуміти, що в сучасному світі ЛОМи – це найпотужніший політичний і комерційний інструмент.

Прихований маркетинг: Часто «щирі» згадки брендів або звичок є частиною обдуманої комунікаційної стратегії (Native Advertising).

Політичний капітал: ЛВС може не розбиратися в політиці, але один його пост здатний змінити результати голосування серед молоді.

Парадокс ЛОМа: Чим більш природним і «непрофесійним» здається лідер думок у своєму спілкуванні, тим сильніший його реальний вплив на аудиторію.

Саме тому фраза «Могучих про вино» в Youtube-ефірі може бути ефективнішою для іміджу винних брендів, ніж офіційна рекламна кампанія за мільйони доларів.

Людина, яка поглинає наркотичні отруйні алкогольні суміші, вважається алкогольним наркоманом і це не залежить від дози алкоголю! 

Детальніше »

Спростування маніпуляцій алкогольного маркетингу бренду «Червона Калина»

Спростування маніпуляцій алкогольного маркетингу бренду «Червона Калина»

1. Культурна апропріація: калина — це життя, а не отрута

Маніпуляція: Використання червоної калини як символу нації для просування горілки.

Спростування: Калина в українській культурі — це символ життя, крові, дівочої вроди та вічності. Прив’язувати цей священний символ до етанолу — це цинічна експлуатація національних почуттів. Алкоголь не «продовжує традицію», він руйнує генофонд тієї самої нації, про яку нібито дбають маркетологи. Справжня історія калини — у піснях та легендах, а не в похміллі та деградації.

2. Підміна понять: гостинність vs. інтоксикація

Маніпуляція: «Справжня гостинність не потребує слів... рука підливає напій».

Спростування: Гостинність — це турбота про гостя, його комфорт та безпеку. Спроба прирівняти «підливання отрути» до вищого прояву уваги — це підміна цінностей. Справжнє тепло та увага проявляються у спілкуванні, підтримці та тверезому розділенні радості, а не у спільному затуманенні розуму.

3. Романтизація минулого: міф про «козацьке застілля»

Маніпуляція: Апеляція до історії козацтва, де нібито «народжувалися легенди» під дзвін чарок.

Спростування: Козаки були насамперед воїнами, чий успіх залежав від дисципліни, гострого зору та швидкої реакції. Прославляння пияцтва як частини козацької доблесті — це історичне викривлення. Алкоголізм ніколи не був фундаментом перемог. Нав'язування образу «предка, що п'є» має лише одну мету: змусити сучасну людину почуватися «частиною історії», купуючи чергову пляшку.

4. Псевдозатишок: алкоголь не гріє

Маніпуляція: «Ваш супутник для зимових зустрічей», «наповниться теплом».

Спростування: Це небезпечна медична помилка. Алкоголь створює ілюзію тепла через розширення судин, що насправді призводить до швидкої втрати температури тіла. Називати депресант «супутником для зустрічей» — означає ігнорувати той факт, що більшість сімейних сварок та побутових трагедій стаються саме за участю цього «супутника».

5. Підсумок: Традиції не розливаються по пляшках

Маніпуляція: «Традиції, що живуть у кожній краплі».

Спростування: Традиції живуть у мові, піснях, ремеслах та пам'яті народу. У краплях горілки живе лише етанол — психоактивна речовина, що викликає залежність. Називати продаж спиртного «збереженням характеру» — це спроба надати благородного вигляду звичайному отриманню прибутку на здоров'ї населення.

Важливо пам’ятати: 

Жоден «смак історії» не виправдовує руйнівний вплив алкоголю на організм та суспільство. Справжній патріотизм та вірність традиціям проявляються у збереженні свого здоров'я та усвідомленому майбутньому країни.

Маркетологи вирішили, що найкращий спосіб продати горілку сьогодні — це загорнути її у вишиванку і прикрасити калиною.

Хіба калина — це символ похмілля?

Хіба козацька слава кувалася в шинках?

Хіба гостинність вимірюється літрами «залитого» за комір?

Виробники горiлки продають отруту під виглядом «національного надбання». Це не просто бізнес — це цинічна експлуатація наших почуттів і нашої історії.

Справжня Україна — твереза, сильна і усвідомлена.

Ось ця нахабна манiпуляцiя: https://www.facebook.com/chervonakalynauaa/

• - Відчуйте смак української історії! 5 осінніх настоянок на основі Червоної Калини — це не просто напої, а традиції, що живуть у кожній краплі. Вони народжувалися століттями, передавалися від покоління до покоління, і сьогодні ми зберігаємо їх смак і характер.
• - Справжня гостинність не потребує слів. Вона живе у мить, коли рука підливає напій, погляди зустрічаються, і все наповнюється теплом і увагою.
• - Кажуть, у кожного народу є символ, що нагадує про його корені. Для українців — це червона калина. Тисячолітній символ українського добробуту, гілками якого переплетена вся наша історія, відома від сходу до заходу та далеко за межами нашої країни. Саме тому Червона Калина — не просто горілка, а продовження традиції, що об’єднує людей за одним столом, як і багато століть тому.
• - Зустрічайте зиму з горілкою "Червона Калина" Незалежно від того, чи це дружня вечірка, чи сімейне застілля, "Червона Калина" стане прикрасою будь-якого заходу. Червона Калина — ваш супутник для зимових зустрічей!
• - Колись козацьке застілля було не лише про їжу чи напої: це була жива історія, де народжувалися легенди, лунали пісні та сміх.
• - Козаки піднімали чарку горілки не просто так — це був символ їхнього братерства, єдності та нескореної волі.
• - Сьогодні форма змінилася, але сенс незмінний: родина, друзі, щирі усмішки і моменти, які залишаються у пам’яті назавжди.
• - Кожен жест, кожна дрібниця створюють затишок, який об’єднує людей. Відчуйте дух стародавніх традицій у сучасному світі разом з горілкою Червона Калина!

Детальніше »

Алкогольная отрута на Новий рiк

 

https://www.youtube.com/watch?v=tHbxU15tth4

Навігація:

00:29 — Шампанського і коньяку більше не буде?

03:04 — Що пропонують пити за новорічним столом

06:40 — Як сформувати позитивне ставлення до алкоголю

09:45 — Шампанське для наївних

11:02 — Червоне вино як обов'язкова норма

12:15 — Ф. Г. Углов про алкоголь на свята

13:52 — Приклад алкогольної кар'єрної драбини

14:52 — Тверезі висновки

Живи Тверезо!

https://stupakov.com https://t.me/respect_yourlife

https://t.me/Artem_Stupakov_Bot

«Читайте також наше спростування маніпуляцій бренду «Красна калина»»

Детальніше »

Софістика як система «евфемізації зла»

Софістика як система «евфемізації зла»

Називати наркотичну отруту (алкоголь) «напоєм» - це яскравий приклад обману.

Софістика - це «операційна система» влади - тобто політика перетворює мову на інструмент конструювання реальності. Якщо софіст успішно назвав «отруту» «напоєм» і змусив у це повірити 51% населення, то в політичному сенсі ця отрута стає напоєм. Саме в цьому полягає головна небезпека: софістика в політиці не просто описує світ, вона його спотворює під потреби влади, яка любіює потреби виробників алкогольної та тютюнової отрути.

Це класичний приклад того, як у мові використовується підміна понять або евфемізм, щоб змінити сприйняття реальності.

У софістиці та риториці цей прийом називається «управлінням іменами». Якщо ми називаємо річ за її функцією (те, що п'ють - «напій»), то ми приховуємо її суть або наслідки (те, що отруює - «отрута»).

Як працює ця лінгвістична пастка?

Зсув фокусу (акцент на процесі, а не на результаті) Слово «напій» асоціюється з втамуванням спраги, задоволенням, культурою споживання і гастрономією. Це слово нейтральне або позитивне. Називаючи так токсичну речовину, маніпулятор змушує мозок фокусуватися на приємному процесі вживання, повністю ігноруючи хімічну дію на організм.

Евфемізація (пом'якшення) Евфемізм — це заміна грубого або лякаючого слова більш м'яким.

Замість «отрута» — «продукт».

Замість «залежності» — «звичка» або «спосіб життя». Це знижує поріг критичного сприйняття. Людина підсвідомо міркує: якщо це продається у відділі напоїв поруч із соком, значить, це просто ще один вид рідини.

Помилкова класифікація:

Софізм полягає в тому, що речовина поміщається в категорію, до якої вона належить тільки формально (її дійсно можна пити), але з якої вона вибивається по суті (біологічному ефекту). Це як назвати гострий ніж «кухонним посудом» — технічно вірно, але не описує його здатність завдавати рани.

Психологічний ефект «красивих етикеток» - це коли небезпечне явище упаковується в нешкідливе слово, виникає когнітивний дисонанс 

Логіка: «Отрута вбиває».

Реклама/Традиція: «Це благородний напій».

Результат: Мозок вибирає більш комфортний варіант, щоб уникнути стресу, і приймає «софістичне» визначення. Це і є «софістика в дії»: використання слова, яке формально правдиве, але фактично відводить від істини.

Чому це спрацьовує?

У софістиці цей прийом називається «евфемізацією зла». Коли ми замінюємо точне, але лякаюче слово (отрута, борг, звільнення) на функціональне або абстрактне (напій, продукт, оптимізація), ми відключаємо у слухача захисний механізм.

«Напій» апелює до біологічної потреби і задоволення.

«Отрута» апелює до інстинкту самозбереження.

Той, хто називає отруту «напоєм», скоює логічний злочин: він бере вторинну ознаку (спосіб вживання — ковтання) і видає її за основну сутність об'єкта, повністю ігноруючи його хімічний вплив.

Софізми — це міркування, засновані на навмисному порушенні законів логіки, на вживанні помилкових аргументів.

"Логіка" демократії така: монополія держави на істину вважається більшим злом, ніж зловживання словами з боку приватних осіб або корпорацій. Тому закон охороняє право людини (і компанії) на суб'єктивну інтерпретацію реальності.

Саме боротьба з софістами змусила Сократа, Платона і Аристотеля виробити суворі правила логіки, якими ми - свідомі тверезники - користуємося досі.

Цей матеріал піднімає критично важливу проблему: деградацію мови. Коли суспільство погоджується використовувати «стерильні» терміни для руйнівних явищ, воно втрачає здатність до опору.

Повернення смислів - називаючи речі своїми іменами (отрута — отрутою, маніпуляція — софістикою), ви здійснюєте акт «інтелектуальної гігієни».

Викриття системи - важливо показати, що це не випадкові помилки мови, а саме система, яка дозволяє обходити моральні та правові бар'єри.

Протидія «нормі» - у світі, де евфемізми охороняються законом, єдина зброя — це освіта і розвиток критичного мислення у читача.

на фото: Томас Стівен Сас

Детальніше »

Найчастіший вид помилки кожної залежної людини - неповнота знань

Найчастіший вид помилки - неповнота знань,

що не розпізнається як «неповнота», а приймається за істину, тобто незнання приймається за знання. Неповнота знань це - вид часткового знання: є знання зокрема, але немає знання повної картини того, що відбувається. Це як у відомій притчі про сліпих, які намацували слона. Кожен з них точно визначав деталь, але цілого не міг собі уявити. По окремій деталі не можливо дізнатися про ціле, якщо це ціле ще не було зрозуміло.

Археолог-палеонтолог може по одній знайденій кістці здогадатися про те, кому вона належала. Але він при цьому спирається на знання, отримані в результаті зусиль тисяч вчених, які зібрали і склали мільйон кісток доісторичних тварин. Навіть при такому ретельному дослідженні залишається можливість фантазувати і придумати неіснуючу тварину.

Отже, перше, що необхідно зробити, якщо з'являється підозра про розвиток алкогольної залежності у близької людини, друга, подруги, у себе самої, - ліквідувати прогалини в знанні і розумінні самої проблеми.

У зарубіжній практиці реабілітації та лікування алкогольної залежності найважливішим симптомом вважається «заперечення проблеми», штучне незнання, «нібито нерозуміння» того, що відбувається. Це - «психологічний захист», внутрішній маневр, що дозволяє людині не турбуватися через наяність «зайвих знань» про себе: точне знання змін, що відбуваються, і як наслідок - деградацію і загибель, нікого порадувати не може, а ось потривожити – може за дві секунди. Але знати необхідно! Доводиться долати страх знань - «гнозіофобію».

У вітчизняній наркології, яка ввібрала в себе традиційне для нашої держави суворе, навіть безжалісне, ставлення до людей, цей симптом названий «анозогнозією» ( «нозос» - хвороба, «гнозис» - пізнання, «а» - заперечення). Анозогнозія - мозковий розлад, при якому людина втрачає будь-яку пізнавальну функцію, або взагалі не може вже брати участь в пізнанні світу і стає безпорадним і недоумкуватим.

Однак, факти свідчать, що божевілля або недоумства(розумового розладу) при алкоголізмі не більш, ніж при старінні. Навіть ті деградовані люди, що спились до крайнього ступеня, не втрачають здатності правильно мислити.

Більш того, факти свідчать про те, що через 6 місяців повної тверезості майже у всіх алкоголіків відновлюється пам'ять і психічне функціонування в повному обсязі..."

Алкогольна залежність без «білих плям»

професор Володимир Юрійович Зав'ялов, "Пьющая женщина или всё пропало? " 2004 р.

фото в музеї Григорія Сковороди у селі Коврай

Детальніше »

НСЗУ не встановлює фіксовану річну суму на боротьбу з алкоголізмом і тютюнопалінням, розмита система

НСЗУ не встановлює фіксовану річну суму на боротьбу з алкоголізмом і тютюнопалінням.

Натомість фінансування відбувається за тарифними ставками в рамках широких пакетів послуг.

Немає абсолютної програми з фіксованим бюджетом (реформа Супрун 2017 року): у держави немає окремої, централізованої програми, як це було в старій системі.

Однак, це не означає , що програми немає в принципі. Замість однієї централізованої програми держава використовує децентралізовану систему фінансування лікування і профілактики , вбудовану в загальну медичну реформу. Тобто, для пацієнта лікування є безоплатним, а лікарня отримує гроші із загального бюджету ПМГ (191,6 млрд грн) за встановленими тарифами за фактично пролікований випадок.

У Державному бюджеті України на 2026 рік на сферу охорони здоров'я передбачено 258,6 мільярда гривень. Це на 38,8 мільярда гривень більше, ніж було передбачено в 2025 році.

Основні напрямки фінансування:

Програма медичних гарантій (ПМГ): Закладено 191,6 млрд грн . Ця сума включає фінансування лікування, реабілітації, невідкладної допомоги, а також підвищення зарплат медиків.

Централізовані закупівлі ліків: Планується виділити 15,2 млрд грн (на онкопрепарати, серцево-судинні препарати, препарати при орфанних хворобах тощо).

Підвищення заробітної плати: Передбачені кошти, що дозволяють підняти заробітну плату лікарів первинної та екстреної медичної допомоги до 35 тис. грн.

Нові програми: Зокрема, закладені кошти на програму «Чекап 40+» (комплексний скринінг здоров'я для громадян старше 40 років).

У Державному бюджеті на 2026 рік, як правило, не виділяється окремий рядок з фіксованою сумою на «боротьбу з алкогольною, тютюновою та іншою наркоманією». Фінансування цих заходів інтегровано в більш широкі програми, в основному через програму медичних гарантій (ПМГ), яку реалізує Національна служба здоров'я України (НСЗУ).

Лікування та реабілітація залежностей (включаючи алкогольну, наркотичну та замісну підтримуючу терапію) оплачуються НСЗУ медичним закладам, що надають відповідні послуги, в рамках загального пакету допомоги при психічних та поведінкових розладах.

Ось суми, які відносяться до пов'язаних сфер і можуть включати частину фінансування боротьби із залежностями:

Загальний бюджет Програми медичних гарантій (ПМГ):

На ПМГ у 2026 році закладено 191,6 млрд грн. ($4.536 млрд). Саме з цієї суми лікарні отримують кошти для лікування пацієнтів із залежностями, але скільки конкретно на залежних - це невідомо!

Публічні інвестиційні проекти: На реалізацію громадських інвестиційних проектів, спрямованих на модернізацію та розвиток медичної інфраструктури, включаючи психіатричну допомогу та центри реабілітації, передбачено 18,6 млрд грн. Частина цих коштів може піти на поліпшення інфраструктури для лікування залежностей.

Програма національного скринінгу «Чекап 40+»: На запуск цієї нової програми, що передбачає скринінг (перевірку здоров'я) для громадян старше 40 років, закладено 10 млрд грн. Програма орієнтована на раннє виявлення, в тому числі, розладів психічного здоров'я, що побічно включає і допомогу в боротьбі із залежностями.

Національна служба здоров'я України (НСЗУ) не виділяє окремий пакет або конкретну річну суму фінансування саме на алкогольну та тютюнову залежність, як це робиться для опіоїдної замісної терапії (ЗПТ).

Лікування алкогольної залежності, а також консультування з приводу тютюнової залежності, фінансується через більш широкі пакети Програми медичних гарантій (ПМГ):

1. Алкогольна залежність (Лікування)

Лікування алкогольної залежності (дезінтоксикація, стаціонарна та амбулаторна допомога) оплачується лікарням у рамках пакету «Психіатрична допомога» та «Лікування і діагностика дорослих і дітей у стаціонарних умовах».

Як це фінансується: НСЗУ виплачує медичному закладу оплату за глобальною ставкою або фіксованим тарифом за пролікований випадок, а не фіксовану суму на рік на людину (як у випадку з ЗПТ).

Тарифи: розмір цих тарифів на 2026 рік може бути переглянутий, але вони встановлюються для всього комплексу психіатричної допомоги. Знайти точний окремий тариф, що покриває тільки лікування алкоголізму, у відкритих бюджетних документах дуже складно, оскільки він інтегрований у загальний пакет послуг.

2. Тютюнова залежність (консультування)

Консультування та допомога у відмові від тютюнопаління (якщо це не вимагає спеціалізованого стаціонарного лікування) фінансується через:

Первинна медична допомога: Сімейний лікар отримує капітаційну ставку на кожного пацієнта, який підписав декларацію. В рамках цього фінансування лікар зобов'язаний проводити консультування з приводу здорового способу життя, включаючи відмову від куріння.

Розмір ставки: На 2025 рік ставка становить 844,40 грн на одного пацієнта на рік (з застосуванням вікових та інших коефіцієнтів). Передбачається, що в 2026 році цей показник буде збільшено.

Спеціалізована допомога: Консультування може входити до пакетів спеціалізованої медичної допомоги як супутня послуга.

Підсумок: Фінансування для лікування алкоголізму та консультування з приводу тютюнопаління включені до загальних бюджетів, виділених на ПМГ, але не виділені окремими, легко розраховуваними річними сумами на особу, за винятком програми ЗПТ.

Детальніше »

Міжнародні брендові війни наркотичної алкогольної отрути

 

Брендові війни наркотичної алкогольної отрути не вгасають! Але факт залишається фактом: як ти не називай отруту, її наркотичні отруйні властивості не змінюються.

Що таке коньяк: спирт-сирець (фр. première chauffe), міцністю близько 27-32% спирту, отриманий після дистиляції вина, знову йде на дистиляцію і отримують фракцію 68-72% етилового спирту в отруйній суміші спирту та води (28-30%). У шампанському - 12% спирту та 88% води. У шампанському міститься від 10,5% до 13% спирту, хоча його відсоток може варіюватися від 7,5% до 13% залежно від типу і способу виробництв!

Мозок людини, що вливає до рота спирт(алкоголь), не усвідомлює, що спирт - це наркотична отрута, яка руйнує абсолютно всі органи людини!

Вигадувати назви та бренди алкогольної отрути - це дуже стара стратегія виробників.

З 1 січня 2026 року в Україні буде заборонено використовувати назву коньяк для вітчизняних алкогольних виробiв, їх доведеться перемаркувати на бренді. Нововведення пов'язане із Угодою про асоціацію з Європейським Союзом.

Про це повідомляє Forbes.

В останні роки українська виноробна галузь працювала в умовах перехідного періоду, визначеного статтею 208 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом щодо використання географічних вказівок ЄС. Відповідно до домовленостей для певного переліку назв виноробної продукції, у тому числі для назв "шампанське" та "коньяк" було визначено перехідний період, який закінчується з нового року. Тож із 1 січня буде заборонено називати українські коньяки цим словом. У ЄС коньяком називають лише вид бренді, який виробляється в однойменному французькому регіоні Коньяк за встановленими технологіями.

За оцінками галузевих експертів, зміна назви та робота з інформування споживачів може знизити продаж напою на 25–50%.

Минулої осені українське село Надеждівка на Одещині Верховна Рада хотіла перейменувати на Шампань, бо там знаходиться винний завод "Шампань України", але Франція виступила проти.

В Європейському союзі слово «шампанське» використовується тільки для алкоголю, який вироблений у французькому регіоні Шампань. Всі інші сумiшi називають «ігристим вином». За таким же принципом на етикетках нефранцузького коньяку пишуть «бренді».

Європа давно вимагала від Києва відмовитися від своїх регіональних брендів. І у вересні 2019 року Верховна Рада прийняла закон, яким гармонізувала українське законодавство із зазначеними світовими нормами.

Хоча це, звичайно, стало ударом для розкручених українських брендів на кшталт Артемівського шампанського.

У Росії ж вчинили навпаки. На противагу Європі звичну росіянам назву «шампанське» залишили для своїх виробників, а малопоширене словосполучення «ігристе вино» передали іноземцям.

Втім, як уже зазначалося вище, це не торкнеться дизайну основних етикеток, де буде французькою мовою написано Champagne.

Спирт - легальний наркотик, який пошкоджує усі без винятків органи та системи людини!

ЖИВИ ТВЕРЕЗО!

Детальніше »