Автор 
рекламні алкогольні банери у facebook
«Харчова отрута» - спирт етиловий ДСТУ 4221:2003
В ДСТУ 4221:2003 (або аналогічних ГОСТах в СНД), ми побачимо дуже показову картину понятийної диверсії. Слово «харчовий» там дійсно присутнє, але воно використовується як класифікатор, щоб легалізувати обіг речовини в цивільному секторі.
Як це сформульовано в документах:
1. Як саме це написано?
У назвах і текстах стандартів використовується таке формулювання:
«Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови» (ДСТУ 4221:2003).
Однак всередині документа в розділі «Класифікація» або «Сфера застосування» чітко прописується, що цей спирт призначений для виробництва харчових продуктів (горілки, лікеро-горілчаних виробів, виноробства).
Більш того, в комерційному та юридичному обороті (включаючи податковий кодекс і закони про державне регулювання) офіційно закріплений термін: «Спирт етиловий харчовий» (Спирт етиловий харчовий).
2. У чому підступ формулювання?
Термін «харчовий» в сучасних ГОСТах використовується не для опису біологічної природи речовини (корисно/безпечно), а для позначення сировинної бази.
Спирт етиловий харчовий – це спирт, вироблений із зерна, картоплі або буряка (харчової сировини).
Спирт етиловий технічний спирт спирт, отриманий з деревини або нафтопродуктів (гідролізний).
Саме тут і криється «пастка для невігласа»: держава і бізнес використовують слово «харчовий», щоб вказати на походження сировини. Але обиватель сприймає це як якість самого продукту.
3. Куди поділося попередження про отруту?
Якщо в 1972 році (ГОСТ 18300-72) в пункті 5.1 було написано, що етиловий спирт це наркотик, який викликає параліч нервової системи, то в сучасних стандартах розділ «Вимоги безпеки» виглядає так:
Вказується, що спирт – це «легкозаймиста рідина».
Вказується клас загрози (зазвичай 4-й – малонебезпечні речовини за ступенем впливу на організм в парах).
Але повністю відсутня згадка про наркотичну або токсичну дію при прийомі всередину.
Результат:
Термін «харчовий» офіційно провели в законодавство як ознаку сировини, з якої отримали спирт. Але в свідомості громадян через ЗМІ, рекламу і полиці магазинів це закріпилося як «безпечний для вживання продукт».
Це і є та сама понятійна диверсія: підміна біологічної сутності (отрута і наркотик) промисловою класифікацією (зроблено з зерна, кукурудзяний, пшеничний, якісний, натуральний, чистий... — значить «харчовий»). Депутати голосують за це, прикриваючись «технічною необхідністю розділити галузі», а фактично — легалізують отруту під виглядом їжі.
Чому це «розраховано на лоха»?
Тому що створюється ілюзія вибору. Коли людина бачить на етикетці посилання на ГОСТ і слово «Харчовий», її мозок автоматично вимикає режим тривоги. Держава ніби бере на себе роль старшого, який перевірив і дозволив.
Це і є диверсія: руйнування системи природного самозбереження народу через державні стандарти. Отрута не перестала бути отрутою від того, що в ДСТУ її назвали «харчовою», але для мільйонів людей це стало сигналом до легального саморуйнування.
Повернення до стандартів визначення «наркотичної речовини» могло б стати першим кроком до виправлення цієї ситуації, але система влади вже занадто глибоко загрузла в доходах від цієї «харчової отрути»!
Наслідки такої «легалізації»
Коли отруту офіційно називають «харчовою», наслідки виходять далеко за межі етикетки.
1. Для пересічного громадянина напис «ДСТУ» і «Харчовий» — це своєрідна державна гарантія безпеки. Мозок зчитує: «Раз дозволено до вживання, значить, це їжа».
2. Освітній провал: У школах і вузах навчають за цими ж стандартами. Покоління фахівців виростають з установкою, що спирт — це просто «харчова сировина».
3. Розмиття відповідальності: Якщо продукт «харчовий», то шкоду від нього часто списують на «надмірне вживання», а не на саму природу речовини.
Цікавий нюанс: у міжнародній класифікації (наприклад, ВООЗ) акценти розставлені інакше, але на рівні локальних ДСТУ «харчова» термінологія тримається зубами, оскільки це фундамент багатомільярдного ринку.
Це дійсно класичний приклад того, як мова формує реальність. Якщо назвати отруту «харчовим компонентом», її набагато простіше продавати вагонами.
Суть нашої боротьби за тверезить народу:
Вивести це питання з юридичної площини (де все схоплено лобістами) у площину здорового глузду і моралі. Система може захистити законність терміна «харчовий спирт», але вона не може захистити його логічність перед обличчям фактів.
Проти понятійної диверсії найефективніше працює "інформаційна контрдиверсія"!