Автор 
«36 років тверезості» з келихом у руці: як шоу-бізнес підсовує симулякри замість істинної свободи від отрути
Знову пiдсунули чергову дурню тут: https://lux.fm/elton-dzhon-uzhe-36-rokiv-yak-zavyazav-z-alkogolem-i-vidznachiv-ce-svyato_n231331
Тут маніпуляцію видно неозброєним оком. У цій публікації задіяно цілий букет софістичних викруток та рекламних підмін, спрямованих на утримання звичного ритуалу отруєння.
Якщо розібрати цей прецедент крізь призму закону тотожності та точного називання речей, вимальовуються такі ключові маніпуляції:
Підміна предмета думки через імітацію ритуалу:
Музикант заявляє про «36 років тверезості», але при цьому тримає в руках келих і рекламує власний продукт — безалкогольне ігристе «Elton John Zero». Це класична софістична манiпуляцiя: Предмет думки має бути: відмовою від самоотруєння та повним звільненням свідомості від алко-ритуалістики. Предмет думки підміняється на: збереження самої форми та інфраструктури отруєння (келих, бульбашки, тости, імітація вина).
Людині вселяють: «Ти можеш не отруювати організм отрутою, але ти зобов'язаний продовжувати імітувати процес самоотруєння». Це утримання мислення в межах того самого алко-культурологічного контексту.
Маркетинг під виглядом «свята життя»:
Ствердження, що цей напій створено як «символ того, що святкові моменти можуть розділити всі», — це чиста комерційна софістика. Виробники та селебріті створюють новий сегмент ринку («безалкогольні» симулякри), щоб: Не дати людині повністю вийти із системи ритуального вливання. Продавати звичайну газовану воду за ціною алкоголю під брендом «тверезості». Зберегти паттерн «свято = пляшка та келих».
Порушення закону тотожності в понятті «Тверезість»:
Тверезість — це природний, вільний від хімічних та ритуальних стимуляторів стан свідомості. Коли «36 років тверезості» відзначаються підняттям келиха з імітацією вина, відбувається смислове спотворення. Тверезість намагаються прирівняти до «заміни одного атрибута застiлля на інший», залишаючи недоторканною саму культуру ритуального прийому речовин.
Це наочний приклад того, як шоу-бізнес та медіа під виглядом «надихаючої історії про перемогу над залежністю» продають аудиторії софістичний симулякр, що відводить від істинної природної тверезості.