Автор 
Віра в абсурд - основа індивідуального переконання кожного алкоголіка
Предмова
У цьому матеріалі ми розглядаємо фундамент, на якому тримається залежність — віру в абсурдні твердження. Коли людина починає вірити, що отрута може бути «корисною», «традиційною» або «необхідною для спілкування», вона потрапляє в ловушку софістики. Дешифровка цих ірраціональних переконань дозволяє зруйнувати програму поглинання токсинів і повернутися до природного тверезого стану.Залежність від етилового спирту тримається не стільки на хімії, скільки на вірі в абсурд. Це стан, коли очевидне руйнування організму сприймається як «норма», а вливання отрути — як «відпочинок».
Основні елементи цього абсурду:
Логічне протиріччя: Людина прагне здоров'я, але добровільно здійснює поглинання отрути.
Підміна понять: Наркотичне заціпеніння називається «розслабленням», а отруєння нейронів мозку — «веселощами».
Індивідуальна пастка: Кожен, хто вливає спирт, створює власну систему виправдань («я п'ю тільки якісне», «я знаю міру»), що є чистою софістикою.
Звільнення починається в той момент, коли людина визнає: віра в те, що токсин може приносити благо — це абсурд. Тверезість не потребує віри, вона потребує лише знання правди про природу етилового спирту.
Віра в абсурд - основа індивідуального переконання кожного алкоголіка - тобто кожної людини, що вживає алкоголь.
Приклад у відео:
https://www.youtube.com/watch?v=9e4lN5P1NJA