​Нікотинова пастка в Інсбруку: як тютюнові корпорації та держмонополії легалізують отруту та ігроманію

​Нікотинова пастка в Інсбруку: як тютюнові корпорації та держмонополії легалізують отруту та ігроманію.

Це абсолютна правда і наочна демонстрація того, як державна машина зрощується з індустрією легального оббирання та самоотруєння громадян. На представлених світлинах з Інсбрука зафіксована класична австрійська тютюнова крамниця («Trafik»), яка працює в тісному зв'язку з державною лотереєю (Österreichische Lotterien).

Системне нав'язування вад в одному місці:

Державна ігроманія: На вивісці красується офіційний логотип австрійської лотереї. Держава через монополію на азартні ігри заохочує залежність від легкої наживи, забираючи гроші у найменш захищених верств населення точно так само, як тютюнові концерни забирають їхнє здоров'я.

Цілодобові автомати-отруювачі: Вуличні вендингові апарати (Vuse, glo) та рекламні лайтбокси з електронними системами доставки нікотину (IQOS Iluma, вейпи Veev, нікотинові паучі Velo) працюють у режимі 24/7.

 

Лицемірний маркетинг під прикриттям «вікових цензів»: 

На рекламних плакатах розміщують яскраві слогани — такі як «Refined Taste» («Витончений смак»), «Neugier teilt man besser» («Цікавістю ділитися краще») або «Don't mess with smokeless» («Не зв'язуйся з бездимним»), створюючи привабливий образ сучасного стилю життя, а внизу дрібним шрифтом приписують формальні попередження на кшталт «enthält Nikotin, das süchtig macht» (містить нікотин, що викликає сильну залежність).

Ця інфраструктура вибудувана бездоганно з погляду вилучення надприбутків: людині спершу пропонують зняти стрес отрутою (нікотином) або надією на диво (лотереєю), а потім держава збирає з цього щедрі акцизи й податки, імітуючи при цьому «боротьбу за здоров'я нації».

Детальніше »

Нові затримання учасників наркокартелю «Хімпром»

Нові затримання учасників наркокартелю «Хімпром». 

Знищують відгалуження злочинної спільноти по всьому світу.

Масштабну спецоперацію на двох континентах провела поліція трьох країн – України, Албанії та Казахстану. У координації з Інтерполом і DEA (США) ліквідували мережу вербувальних call-центрів «Хімпрому». Фактично – кадрове крило транснаціональної наркоімперії.

Через ці call- центри «Хімпром» набирав персонал, який обслуговував міжнародну наркоторгівлю: хіміків, наркокур’єрів, закладників. Людей затягували в кабалу, з якої не було виходу. Злочинці користувались вразливим станом громадян: підшукували кандидатів на сторінках груп біженців у соцмережах. Масово розсилали фейкові вакансії, пропонували легкі гроші на красиве життя. А всередині працівники стикалися з жорсткою системою покарань і значними грошовими штрафами. Тих, хто хотів звільнитися, карали фізично і позбавляли волі.

В результаті року ретельної роботи, 

ініційованої Департаментом боротьби з наркозлочинністю НПУ та ГСУ, спільними силами

- було остаточно припинено діяльність 2 вербувальних ланок, які діяли як у Європі, так і в Азії

- взято під варту сімох осіб, зокрема співорганізатора і вербувальників. Дев’ятьом особам оголошено підозру, двом – заочно, в їх числі – лідер «Хімпрому», який вже перебуває в розшуку і наразі переховується за океаном.

- 17 осіб затримано в Казахстані. Ще двох громадян України, які незаконно утримували операторів call-центрів та застосовували до них насильство, судять в Албанії.

- Під час спецоперації встановлено десятки активних членів «Хімпрому», а також 31 телеграм-канал з продажу наркотиків, вилучено наркопродукцію.

Тотальне знищення наркомереж є визначним прецедентом у сучасній правоохоронній практиці, який підтверджує високий професіоналізм української поліції, відмічений нашими міжнародними партнерами.

Ця операція наочно демонструє: міждержавне партнерство, співпраця з Інтерпол, Європол, DEA USA та рішучі спільні дії є вирішальною силою у боротьбі з глобальною наркозлочинністю.

Детальніше »

Епідеміологія алкоголізму та статистика у 1950-1960 роках

Епідеміологія алкоголізму та статистика у 1950-1960-х роках

Людський рід дуже довго, принаймні 99% тривалості свого існування, не знав дії алкоголю.

 

Можливість виготовлення алкогольних виробiв з'явилася з виникненням керамічної техніки, тобто на початку неолітичного чи наприкінці мезолітичного періоду. На Близькому Сході вона ймовірно належить до восьмого тисячоліття до нашої ери. Ні в одного народу алкоголізм не міг виникнути раніше десяти тисяч років тому. У перших писемних документах, що вказують на появу агрокультури, є відомості про наявність хронічного алкоголізму у народів давнини та про його руйнівну дію. Повільний розвиток техніки не дозволяв давнім народам виготовляти спиртні суміші міцністю понад 20% етанолу (спирту).

Fouquet (1959) наводить дані de Felie (1936), який підкреслив вплив релігії на поширення опіюючих виробів (священні алкогольнi ритули давніх греків, германців, кельтів). На зв'язок поширення алкоголю з релігією вказував Jellinek. Hirsch також зазначає зв'язок між поширенням вживання вина та релігією. Він виявив у тексті біблії понад 250 згадок про вино. Давньогрецький філософ Платон вимагав, щоб діти до 18 років не поглинали вино. При цьому Платон посилається на низку заборонних заходів, що здійснювалися жителями Криту, лакодемонянами та інш.

Fouquet, посилаючись на фінського дослідника Туомінена, говорить про низку заходів, що забороняють поглинати алкоголь, які здійснювалися в Іраку, Ірані (культ Зороастра), Індії (браміни, буддисти), греко-римському світі, іудейській релігії, у християнстві після лютеранської реформи і, нарешті, ісламом.

Glloor вважає, що розвиток техніки і цивілізації сприяв поширенню алкогольних сумішей, особливо у германців і слов'ян, чому сприяло також поширення християнства.

Після досліджень Альбуказіса, який відкрив алкоголь у вині у XII столітті, і Раймонда Луллі, який оволодів технікою дистиляції алкоголю у XIV столітті, відомою арабам ще у VIII столітті, алкоголь набуває широкого поширення. На думку Fouquet, автором першої теорії виникнення алкоголізму є Монтеск'є, який вважав, що ступінь поширення пияцтва пропорційний степеню холодності та вологості клімату. Він також вважав, що ступінь впливу алкоголю на здоров'я неоднаковий у різних країнах.

Виникнення алкоголізму як масового явища, свого роду пандемії, почалося з епохи капіталізму, особливо у XVIII та XIX століттях.

Поширення алкогольних захворювань, особливо хронічного алкоголізму, серед населення нині погано вивчене, оскільки багато осіб, залежних від алкоголю, приховують свою залежність, а інші, особливо у початковій стадії алкоголізму, не звертаються по допомогу. У зв'язку з цим матеріали з епідеміології алкоголізму мають лише відносне значення.

Jellinek (1951), голова Комісії експертів зі статистики алкоголізму при ВООЗ, наводить дані (1952): у Швейцарії страждають на алкоголізм 1,6% дорослого населення, у Франції — 1,4%, у США — 0,95%, в Англії — 0,28%. Близько до неї стоять Норвегія, Фінляндія. Проте, за новішими даними, алкоголізм у останнє десятиліття зріс. Це видно з такого. Bonfiglio (1963), торкаючись поширення алкоголізму в Італії, вказував, що хоча Італія не належить до числа країн з особливо сильним поширенням алкоголізму, але за останні роки алкоголізм у ній значно зріс. 

Так, наприклад, якщо в 1947 р. кількість алкоголіків із психозами, вперше прийнятих до психіатричних лікарень, була 900 осіб, то в 1960 р. вона зросла до 2000 осіб. Загальна кількість осіб з алкогольними психозами, прийнятих за ці 14 років до психіатричних лікарень Італії, перевищувала 23 000 осіб, 9/10 з них становили чоловіки, хоча за останні роки сильно збільшилася кількість жінок, хворих на алкоголізм, а також кількість алкоголіків молодших за 30 років; 96% алкоголіків поглинали переважно виноградне вино. У 1947 р. поглинання вина в Італії на рік склало 72 л на людину, в 1960 р. воно збільшилося до 107 л; поглинання пива підвищилося з 2 до 6 л, а міцних спиртних сумішей — з 0,5 до 1—1,5 л.

Деяке уявлення про епідеміологію алкоголізму 

можуть дати відомості про кількість алкоголю на рік на душу населення в різних країнах, які наводять Keller і Efron (1958) (табл. 1).

У таблиці обсяги наведено в літрах самих алкогольних сумiшей, а також вказано кількість — абсолютного спирту (чистого етанолу) у літрах на душу населення.

Країна: Франція; Роки: 1850; Горілка 50% етанолу: 4,89; Вино: 115,92; Пиво: 22,34; Всього абсолютного алкоголю (этанолу. спирту): 12,73 л.

Країна: Франція; Роки: 1955–1956; Горілка 50% етанолу: 9,00; Вино: 234,23; Пиво: 36,94; Всього абсолютного алкоголю (этанолу, спирту): 20,40 л.

Країна: Франція; Роки: 1956; Горілка 50% етанолу: 1,08; Вино: 156,76; Пиво: 5,13; Всього абсолютного алкоголю (этанолу, спирту): 13,31 л.

Країна: Італія; Роки: 1950–1955; Горілка 50% етанолу: 3,93; Вино: 79,50; Пиво: 63,48; Всього абсолютного алкоголю (этанолу, спирту): 10,80 л.

Країна: Швейцарія; Роки: 1953–1954; Горілка 50% етанолу: 1,54; Вино: 8,55; Пиво: 141,54; Всього абсолютного алкоголю (этанолу, спирту): 9,30 л.

Країна: Австралія; Роки: 1955; Горілка 50% етанолу: 3,20; Вино: 2,40; Пиво: 141,57; Всього абсолютного алкоголю (этанолу, спирту): 9,09 л.

Країна: Зеландія; Роки: 1954; Горілка 50% етанолу: 1,75; Вино: 0,65; Пиво: 141,49; Всього абсолютного алкоголю (этанолу, спирту): 7,92 л.

Країна: Бельгія; Роки: 1957; Горілка 50% етанолу: 6,43; Вино: 4,58; Пиво: 78,05; ВВсього абсолютного алкоголю (этанолу, спирту): 7,18 л.

Країна: США; Роки: 1952; Горілка 50% етанолу: 4,96; Вино: 2,36; Пиво: 85,92; Всього абсолютного алкоголю (этанолу, спирту): 6,73

Країна: Канада; Роки: 1956; Горілка 50% етанолу: 4,82; Вино: 9,07; Пиво: 93,30; Всього абсолютного алкоголю: 6,67 л.

Країна: Нiмеччина; Роки: 1956; Горілка 50% етанолу: 8,27; Вино: 2,62; Пиво: 37,13; Всього абсолютного алкоголю (этанолу, спирту): 5,82 л.

Країна: Швеція; Роки: 1956; Горілка 50% етанолу: 1,36; Вино: 3,80; Пиво: 86,35; Всього абсолютного алкоголю (этанолу, спирту): 5,09 л.

Країна: Данія; Роки: 1954; Горілка 50% етанолу: 1,78; Вино: 1,07; Пиво: 69,63; Всього абсолютного алкоголю (этанолу, спирту): 4,31 л.

Країна: Ірландія; Роки: 1955; Горілка 50% етанолу: 4,97; Вино: 2,90; Пиво: 9,70; Всього абсолютного алкоголю (этанолу, спирту): 3,39 л.

Країна: Фінляндія; Роки: 1956; Горілка 50% етанолу: 3,69; Вино: 2,0; Пиво: 25,27; ВВсього абсолютного алкоголю (этанолу, спирту): 3,34 л.

Країна: Нідерланди; Роки: 1956; Горілка 50% етанолу: 3,49; Вино: 1,60; Пиво: 30,02; Всього абсолютного алкоголю (этанолу, спирту): 3,06 л.

Країна: Норвегія; Роки: 1956; Горілка 50% етанолу: 4,30; Вино: 0,87; Пиво: 8,45; Всього абсолютного алкоголю (этанолу, спирту): 2,60 л.

Країна: Ісландія; Роки: 1952; Горілка 50% етанолу: 4,30; Вино: 0,87; Пиво: 8,45; Всього абсолютного алкоголю (этанолу, спирту):  2,60 л.

За даними Fouquet (1959), споживання алкоголю у Франції в 1938 р. було вищим, ніж у 1956 р. Він вказує, що дорослий француз поглинає на рік 30 л чистого алкоголю; за його словами, ця цифра страхітлива, якщо порівняти її з такого роду поглинанням в інших країнах. Однак, пише Fouquet, якщо врахувати якість алкоголю і форму його прийому, то збентеження не буде настільки значним. Офіційна пропаганда у Франції вважає, що 1 л 10% етанолу вина, що поглинається щодня, є максимальною дозою, на рік же це складе 36 л чистого алкоголю. Навіть якщо брати рекомендований в у ВООЗ мінімум, тобто 0,5 л вина на день, підкреслює Fouquet, то це складе 18 л етанолу, вище, ніж в інших країнах: Італії — 14,2, Швейцарії — 12,0, Бельгії — 8,8, США — 8,8, Великій Британії — 8,5, Норвегії — 3,0. 

Ким вважати людину, що поглинає з їжею щоразу 0,5 л 10% етанолу вина, тобто поглинає на рік 18 л чистого алкоголю? Чи вважати її хворою на алкоголізм при застосуванні нею дози, яка є її індивідуальною нормою. Така людина може бути хворим алкоголіком, але може бути і психічно здоровою. Тому визначення алкоголізації населення на основі лише кількості споживаного алкоголю на душу населення може бути оманливим, і математична постановка цього питання має бути обережною.

У Франції, за даними Fouquet (1959), є 1,5 млн залежних алкоголіків. Смертність серед чоловіків там вища, ніж в інших країнах, що можна пояснити значною кількістю поглинання алкоголю.

Bowman (1962), посилаючись на повідомлення доктора Дюссельдорфа, зроблене ним на психіатричному конгресі в Монреалі (Канада), вказує, що алкоголізм у ФРН (Західна Німеччина) помітно зріс. На думку Левіна, у Західній Німеччині є близько 7 млн залежних алкоголіків.

У США відомий дослідник у галузі алкоголізму Айві вказував, що щодо впливу на смертність та інвалідність алкоголізм є третьою проблемою американської охорони здоров'я. Приблизно 3% населення США страждають на алкоголізм. Алкоголізм так справедливо вважають національним лихом.

За даними Moore (1964), на з'їзді японського Товариства неврології та психіатрії та Американської психіатричної асоціації, що відбувся у травні 1963 р., одна із секцій була присвячена питанню про наркотичний алкоголізм. На цій сесії наголошувалося, що алкогольні суміші відіграють велику роль у японському житті. На всіх святах, офіційних та домашніх, споживання алкоголю обов'язкове. Найбільш поширений напій саке, який виходить бродінням рису і містить 16% этанолу. Існують різні його види, у великих розмірах виготовлені домашнім шляхом (самогон). На другому місці після саке стоїть поглинання пива, а останнім часом дедалі більше збільшується поглинання віскі. Вважається, пише Moore, що кількість алкоголіків в Японії дорівнює 3% населення — цифра, близька до такої в США.

Таким чином, поширення алкоголізму у багатьох країнах займає чільне місце. Тому слід вважати, що алкоголізм — найбільш поширене явище серед населення багатьох країн, у зв'язку з чим організація профілактики та допомоги алкоголікам є однією з актуальних проблем охорони здоров'я у всьому світі.

Детальніше »

«Економічна правда» чи євро-брехня? Як медіа романтизують посуху заради легітимізації поглинання отрути

«Економічна правда» чи євро-брехня? Як медіа романтизують посуху заради легітимізації поглинання отрути

Публікації подібного роду на Укрпавдi— це класичний приклад глибоко завуальованої софістики та маркетингового маніпулювання, мета яких — утримати в полі уваги споживача індустрію поглинання токсинів, надавши їй романтичний та псевдоелітарний ореол. Навіщо медіа на кшталт «Економічної правди» публікують статті про вплив спеки та посухи на врожай винограду та смак спиртного?

Нормалізація та естетизація отрути: 

Проблема самоотруєння підміняється гастрономічною естетикою, зміною «смакових відтінків» та кліматичними новинами. Процес виготовлення та поглинання токсинів подається як частина високої культури, сільського господарства та традицій, а не як деструктивна торгівля залежностями. 

Створення штучного попиту та дефіциту (маркетинговий ажіотаж): 

Прив'язка продукту до стихійних лих («спека», «посуха») підсвідомо змушує споживача сприймати товар як щось ексклюзивне. Виникає хибне відчуття цінності: раз урожай постраждав, отже, продукт стає рідкісним, елітним, за нього варто боротися і встигнути придбати. 

Софістичне зміщення акцентів: 

Замість того щоб говорити про масштабне руйнування здоров'я нації, зростання захворюваності та соціальні наслідки, увагу суспільстваводять у безпечну для виробників площину екології, погоди та примх природи. Природа нібито винна в тому, що змінюється якість сировини, а індустрія залишається нібито ні при чому — вона лише підлаштовується під зовнішні обставини. 

Що просувають такі статті? 

Вони просувають приховану легітимізацію алкогольної промисловості, підтримуючи постійну присутність теми поглинання спирту в інформаційному просторі під виглядом «ділової економіки» та «світових новин». Це елемент глобальної матриці, яка не дає суспільству забути про існування отрути, постійно підігріваючи до неї інтерес через псевдоінтелектуальний та новинний контент.

Детальніше »

Легальнi наркотики - досвід США та контраст із ситуацією в Україні

Легальнi наркотики - досвід США та контраст із ситуацією в Україні

Передмова:

За 35 років в Україну зі США імпортували абсолютно все: від економічних моделей і франшиз фастфуду до грантових програм і систем «боротьби з корупцією». Але архітектура захисту життєвого простору від отрути чомусь виявилася «неімпортованою. Для тютюнових гігантів країни третього світу та ринки, що розвиваються, — це «кормова база». Всередині самих США під тиском суспільства вони змушені відступати у спецмагазини, платити колосальні штрафи та стикатися з жорсткою сегрегацією отрути. Щоб компенсувати збитки, їм життєво необхідні території з «безмежним продажем», де отруту можна легально розкласти на рівні очей дитини у будь-якому продуктовому магазині.

Чому ж мовчать численні грантові організації, які нібито переймають передовий західний досвід? Тому що їхнє завдання — не скопіювати жорстку американську систему (де отруту повністю прибрано з продуктових магазинів), а створити ілюзію боротьби. Вони роками імпортують софістичні концепти «контролю», «попереджувальних написів» або «обмеження маркетингу», залишаючи саму інфраструктуру отруєння недоторканною.

Імпорт американських правил продажу означав би негайний крах тютюнового рітейлу в Україні. Тому суспільству замість реальної ізоляції токсинів підсовують нескінченні дискусії про «заміну дешевого дофаміну на спорт» або лікування «залежності мозку». 

Це і є наочний приклад того, як під виглядом «прогресивних реформ» у країну імпортується софістичний хаос, спрямований на утримання населення в стані безперервного хімічного самоотруєння. Правила захисту свідомості та тіла імпортувати ніхто не буде — їх можна лише встановити самостійно, повернувши речам їхні істинні імена та відновивши Логос.

У Нью-Йорку 

штраф за вживання тютюну у громадському місці або у службовому транспорті сягає тисячі доларів. Також варто зазначити, що одним із основних заходів боротьби з цією проблемою у США є значне збільшення вартості медичної страховки для нікотинозалежних громадян. Українець Артур Мілютін протягом року працював у США і не знайшов у традиційному продуктовому магазині тютюнових виробів, бо їх продають у спеціальних відділах.

«Я жив у США у невеликому місті в Північній Дакоті. У всіх місцевих продуктових магазинах та у сусідньому Фарго у продажу тютюнових виробів не було взагалі. Але поряд з кожним супермаркетом був окремий вхід до невеликого магазину, де можна купити цигарки, але за умови надання посвідчення особи. Схожа ситуація і в Каліфорнії, де я був. Якщо порівнювати з Україною, у США я не зустрічав кіосків із цигарками, там немає такого безмежного продажу тютюну на кожному розі для кожного», — зазначив Артур

В Україні ж ситуація протилежна:

цигарки, нікотинові картриджі, паучі, снюси та алкоголь вільно продаються у звичайних продуктових магазинах, а люди безперешкодно здійснюють прийом токсинів на вокзалах, зупинках на вулиці та прямо серед дітей.

З погляду ГО Тверезий Чернiгiв та системної логіки, цей порівняльний приклад наочно демонструє, як архітектура простору та правові інструменти здатні або лікувати суспільну свідомість, або, навпаки, заганяти її у софістичну пастку.

Коли суспільство дійсно прагне повернути людині її природний стан — тверезість, воно починає з очищення мови та простору від маніпуляцій виробників отрути. Досвід США демонструє чітку реалізацію Протоколу деконструкції залежності на рівні державної інфраструктури:

Потрібно руйнування хибної склейки «тютюн — це продукт»!

Коли в Україні отрута лежить на одній полиці або продається в одному касовому вузлі з хлібом і молоком, людський мозок зчитує це як софістичне тотожність: ніби вливання спирту чи поглинання тютюнового диму є природною частиною харчування. США руйнують цей абсурд на рівні інфраструктури. Окремий вхід та повна ізоляція повертають речам їхній істинний статус: токсин продається окремо, бо з поглинанням отрути ми маємо виключно поглинання отрути, і третій елемент не може бути синтезований із життєво необхідними продуктами.

Ліквідація візуального пресингу:

Відсутність кіосків на кожному розі ліквідує постійне агресивне кодування. Це перериває формування первинного білкового запису в пам'яті людей, особливо дітей, які змалечку звикають бачити отруту як невід'ємну частину міського пейзажу.

Збільшення вартості медичної страховки — це переведення питання у площину строгої суб'єктності. Держава не виправдовує людину «хворобою рецепторів». Контекст однозначний: «Якщо ти свідомо вводиш у свій організм деструктивний елемент, ти сам несеш повну фінансову та патогенетичну відповідальність за цей вибір, а не перекладаєш її на плечі суспільства».

Український контекст: простір софістичного хаосу

Контраст із ситуацією в Україні є разючим. Безмежний продаж токсинів упереміш із їжею та вільне самоотруєння громадян на очах у підростаючого покоління створюють ідеальне середовище для підміни понять.

Замість чіткого розмежування та жорстких обмежень, вітчизняні грантові організації-імітатори (на кшталт структури «Життя») роками займаються симуляцією діяльності. Благодійний фонд Майкла Блумберга (Bloomberg Philanthropies) — це структура американського мільярдера, яка спільно з іншими великими фондами США виступає головним фінансовим донором для українських ГО-імітаторів, таких як «Центр громадянського представництва „Життя“». Через такі структури, як Campaign for Tobacco-Free Kids (CTFK) та Vital Strategies, цей фонд спрямовує мільйонні гранти на реалізацію концепцій «контролю», залишаючи інфраструктуру поглинання отрути в Україні недоторканною.

Замість повного винесення отрути за межі видимості та її тотальної ізоляції, вони просувають розмиті концепти «контролю». Це не що інше, як софістика, що підіграває виробникам отрути, адже залишає токсини в легальному полі продуктових магазинів, закріплюючи їх присутність у життєвому просторі.

Американець у цій системі захищений просторовою логікою: купівля отрути вимагає окремої, ізольованої та усвідомленої дії з пред'явленням документів. В Україні ж людину цілодобово атакують доступністю токсинів, формуючи хибнi парадокси мислення ще на етапі сприйняття ситуації.

Тверезість — це природний стан людини. Щоб повернути його в масштабах суспільства, не потрібно вигадувати складні біологічні теорії, необхідно повністю прибрати отруту з поля зору, припинити її продаж під виглядом харчових продуктів і повернути словам їхнє єдине істинне логічне значення.

Детальніше »

Вивіска «Тут живе пиво» легалізує прийом токсинів

Вивіска «Тут живе пиво» легалізує прийом токсинів

На фото ми бачимо фасад нового маркету Фора (м.Боярка Фастiвський р-н бiля лiкарнi), а iншому фото в середенi— яскравий приклад класичної лінгвістичної маніпуляції та софізму. Лозунг «Тут живе пиво» — це чистої води антропоморфізм та абсурд з погляду біології та логіки.

Семантичний розбір маніпуляції

Підміна понять: Життя — це властивість органічної матерії, здатної до метаболізму, росту та репродукції. Розчин етанолу, сивушних масел та залишкових продуктів бродіння не може бути «живим».

Справжня суть: У цих кранах міститься звичайний наркотичний розчин, створений для стимуляції прийому токсинів та самоотруєння. Називати його «живим» — це спроба нав'язати споживачеві хибну асоціацію зі свіжістю, натуральністю і навіть «корисністю» для організму.

Мета софізму: Приховати факт того, що за красивою вивіскою та струнким рядом кранів стоїть звичайний конвеєр з легального продажу небезпечної протоплазматичної отрути - этанолу.

Маркетологи торгових мереж використовують подібні евфемізми, щоб обійти бар'єри критичного мислення людини. Але якщо називати речі своїми іменами — жодна отрута, яка руйнує нервову систему, не має права асоціюватися з життям.

Це вже стала системна практика цієї торговельної мережі. Вони цілеспрямовано інтегрують подібні пивні точки прямо всередину продуктових маркетів, перетворюючи купівлю повсякденної їжі на постійне зіткнення з агресивною пропозицією вливання спирту.

Таке розміщення всередині звичайного супермаркету розраховане на максимальне розширення аудиторії: розрахунок іде на те, що людина, яка прийшла за хлібом або соняшниковою олією, мимохідь прийме токсини, піддавшись на ту саму маніпулятивну рекламу. Це яскравий приклад того, як комерційна структура вибудовує конвеєр самоотруєння, роблячи його частиною повсякденного побуту людей.

Детальніше »

Боярка: «Молодiжний» стиль — самоотруєння спиртом та нікотинове рабство

Боярка: «Молодiжний» стиль — самоотруєння спиртом та нікотинове рабство

У місті Боярка (Київська обл.) відкрився новий супермаркет із назвою, що претендує на сучасність — «Молодіжний» (Style). Однак під яскравою вивіскою ховається не простір для здорового розвитку, а цинічна інженерія з впровадження програми залежності. Наші активісти завітали до закладу та провели дешифровку того, як мафія отруйників окупує свідомість через назви, символи та архітектуру торгового простору.

1. Географічна пастка та маркування території 

Цинізм ситуації підкреслюється локацією: торговий об'єкт розташований саме на вулиці Молодіжній. Це сплановане маркування життєвого простору. Коли молода людина каже «зустрінемося на Молодіжній біля Молодiжного», вона мимовільно стає частиною рекламної кампанії наркотичного бізнесу, привчаючись асоціювати свою вулицю з доступом до токсинів.

2. Архітектура «наркотичного лабіринту» Внутрішнє планування супермаркету — це не випадковість, а агресивне програмування поведінки покупця:

Удар з порога: Прямо навпроти входу відвідувача зустрічає розкладка з вейпами. Це агресивне впровадження нікотинової залежності з першого кроку.

Пастка вибору: Праворуч — вино, ліворуч — пиво. Будь-який маршрут до життєво необхідних продуктів (хліба чи молока) навмисно прокладений через зони самоотруєння.

Касова пастка: Всередині мережевого магазину («Фора») алкогольні токсини та нікотин знову нав'язуються відвідувачам прямо на касах, закріплюючи установку: «Бути молодим — означає поглинати отруту».

3. Софістика «Стилю» 

Додаток «Style» у назві прямо вказує на цільову аудиторію. Виробники отрути прагнуть, щоб поглинання отрути сприймалося як елемент успіху та сучасного дозвілля. Використання зовнішньої реклами алкоголю на фасаді ТЦ формує програму на вливання спирту ще до того, як людина переступить поріг.

Висновок 

Вулиця Молодіжна має бути місцем для життя та сили, а не майданчиком для наркотичного геноциду. Ми закликаємо мешканців Боярки бачити суть за яскравими назвами: перед вами не «стиль», а звичайна наркотична ловушка, загорнута у привабливу обгортку.

Пам'ятайте: тверезість — це справжня свобода, а не той тупик, куди вас намагаються заманити під виглядом «молодіжного» вибору.

Детальніше »

Британський прорив: законодавча заборона на формування нікотинової залежності для нових поколінь

Британський прорив: законодавча заборона на формування нікотинової залежності для нових поколінь

Передмова:

У цьому матеріалі ми розглядаємо історичне рішення парламенту Великої Британії, яке фактично ставить поза законом продаж нікотинових токсинів для молоді. Це не просто «обмеження куріння», а системний крок до створення суспільства, вільного від програми самоотруєння. Ми проводимо дешифровку цієї реформи як реального механізму захисту дітей від довічної наркотичної пастки, яку готують тютюнові корпорації.

Парламент Великої Британії ухвалив закон, який назавжди забороняє продаж тютюнових та нікотинових виробів (включаючи вейпи) усім громадянам, народженим після 31 грудня 2008 року. Це означає, що поріг «легального самоотруєння» щороку зростатиме, поки попит на отруту не зникне природним шляхом.

Ключові аспекти дешифровки реформи:

Нікотин — це наркотична отрута: Заборона поширюється на всі види нікотинових виробів, що руйнує міф про «безпечні альтернативи» (електронні сигарети).

Пріоритет тверезості: Влада країни визнала, що профілактика краща за лікування. Держава бере на себе роль захисника природної тверезості дітей, не даючи мафії отруйників шансу нав’язати програму залежності.

Інформаційна гігієна: Повна заборона реклами вейпів та їх використання поблизу шкіл і лікарень — це очищення простору від візуальної пропаганди токсинів.

Міністр охорони здоров’я країни Вес Стрітінг прямо заявив: реформа має на меті створити перше покоління, не знайоме з нікотиновим рабством. Це удар по структурах-імітаторах, які десятиліттями замінювали реальну боротьбу з отруєнням населення лише косметичним «контролем».

Ми вітаємо цей крок і закликаємо до впровадження аналогічних безкомпромісних заходів у кожній країні. Тверезість — це не обмеження прав, а єдина гарантія свободи майбутніх поколінь.

"Діти у Великій Британії стануть частиною першого покоління, не знайомого з курінням, захищеного від довічної залежності та шкоди. Профілактика краща за лікування. Ця реформа врятує життя, знизить навантаження на Національну службу охорони здоров'я і побудує більш здорову Великобританію", - заявив міністр охорони здоров'я країни Уез.

Очікується, що король Карл III схвалить ці обмеження.

Залишилось ще прийняти таке саме і про алкоголь.

Якщо Британія чи будь-яка інша країна наважиться на «нікотиновий сценарій» щодо етилового спирту, це означатиме кінець епохи легального наркотичного геноциду. Однак ми з вами розуміємо, чому з нікотином їм «легше» погодитися, ніж з алкоголем:

Рівень прибутків: Алкогольна індустрія має набагато потужніше лобі, яке через структури-імітатори просуває ідею «відповідального вживання», щоб не допустити повної заборони поглинання отрути.

Масштаб програми: Програма самоотруєння спиртом прошита у свідомості набагато глибше, ніж нікотинова.

Але британський прецедент — це перша тріщина в греблі. Як тільки світ побачить перше покоління, яке не знає, що таке нікотинова ловушка, виникне логічне запитання: «А чому ми продовжуємо дозволяти вливання спирту та вбивства на дорогах і в сім’ях?».

Якщо ми заглянемо в законодавство України (зокрема, в закони, що регулюють акцизи та обіг), тютюнові вироби дійсно відносяться до продукції харчової промисловості. Це і є вершина софістики та юридичного абсурду:

Софiзм визначень: Речовина, яку неможливо перетравити і яка не містить поживних речовин, прирівнюється до їжі.

Мета отруйників: Зробивши тютюн (як і алкоголь) частиною «харчової промисловості», вони легалізують його присутність поруч із хлібом та молоком. Це знімає психологічний бар'єр: людина підсвідомо думає: «Якщо це продається в продуктовому, значить, це можна вживати всередину».

Дешифровка: Насправді це наркотична отрута, загорнута в етикетку «харчового продукту» для полегшення самоотруєння громадян.

Британський закон якраз і починає ламати цю конструкцію. Якщо продукт «харчовий», то чому його забороняють назавжди конкретному поколінню? Тут і розкривається справжня природа нікотину — це токсин, доступ до якого має бути закритий.

Детальніше »

«Зручний сервіс» чи черговий пункт видачі алкогольної отрути?

«Зручний сервіс» чи черговий пункт видачі алкогольної отрути?

Передмова

Варто усвідомити, що за яскравими вивісками відомих брендів та обіцянками «комфортного шопінгу» ховається цинічний механізм наркотизації населення. Коли точка видачі товарів для дому стає одночасно і точкою збуту алкогольної наркотичної отрути, ми маємо справу з агресивною маніпуляцією. Мета такого «сервісу» — зробити самоотруєння частиною вашого повсякденного побуту,  стерти межу між корисними покупками та прийомом токсинів.

Відкриття пункту видачі Rozetka у Боярці підноситься як значна подія для комфорту мешканців. Нам показують чисті зали, зручні примірочні та сучасні стійки. Проте за цією вітриною «європейського сервісу» ховається небезпечне алкогольне шахрайство.

У чому полягає пастка? Rozetka вже давно перестала бути просто магазином електроніки. Сьогодні це один із найбільших майданчиків, що масштабує продаж алкогольної отрути. Розміщуючи свої пункти видачі у спальних районах, компанія впроваджує вливання спирту безпосередньо у життєвий простір сімей.

Наявність алкогольної отрути в таких точках — це прямий шлях до масової наркотизації. Коли людина забирає замовлення з одягом чи іграшками, вона одночасно бачить стелажі з отруйними виробами. Це створює ілюзію, що вливання спирту — такий самий буденний процес, як і купівля побутових речей.

Коли людина приходить за посилкою з одягом чи іграшкою для дитини, вона бачить стелажі з отруйними виробами. Так формується хибне сприйняття: купівля наркотичного яду стає такою ж нормою, як купівля хліба. Це і є м’яка пропаганда, яка перетворює здорових громадян на алкоголізованих людей.

Поглинання отрути не може бути «зручним сервісом». Це завжди акт самознищення, який у цьому випадку просто загорнули у красиву обгортку сучасного логістичного центру.

Ми маємо бачити цю суперечність: неможливо одночасно дбати про комфорт клієнта та продавати йому засіб для руйнування його життя та психіки. Тверезий погляд дозволяє розрізнити ці маніпуляції. Справжній сервіс — це безпека, а безпека неможлива там, де панує алкогольна отрута.

Живи тверезо!

Детальніше »

«Я б заборонив продаж нікотину»: чому самоотруєння нікотином — це шлях до демографічної катастрофи

«Я б заборонив продаж нікотину»: чому самоотруєння нікотином — це шлях до демографічної катастрофи

Передмова: 

Варто усвідомити, що за м'якими словами «куріння» або «вживання» ховається жорстока реальність — самоотруєння наркотичним токсином. Коли міністр каже про «інтервенції», ми маємо бачити за цим порятунок живих людей від щоденного знищення. Цей матеріал — не просто новина, а викриття механізму вимирання нації через легалізовану отруту.

Центр Громадянського Представництва «Життя» підіймає критичне питання: Чому Міністр охорони здоров’я мріє про повну заборону нікотину?

«Я нікотин відніс би до наркотичних засобів і заборонив би його продаж», — це відповідь Міністра охорони здоровʼя України Віктора Ляшка на питання, яку ОДНУ інтервенцію він масштабував би на всю країну, якби мав необмежені можливості.

Чому очільник МОЗ настільки радикальний? Бо цифри шокують. Самоотруєння тютюном вражає весь організм і може спричинити понад 20 видів раку. Щороку від хвороб, пов’язаних із вливанням нікотинових токсинів, в Україні помирає близько 100 тисяч людей.

Уявіть: це кожна п’ята смерть у нашій країні. Щороку ми втрачаємо ціле місто через наркотичну залежність, якій можна запобігти. Це давно не приватна проблема окремих людей чи родин. Це глобальний виклик для всієї держави, особливо зараз.

Захист здоров’я та зростання тривалості життя населення — це фундамент демографічного відновлення України! Тільки повна відмова від прийому токсинів та очищення свідомості від маніпуляцій дозволить нам зберегти націю.

Коментар редакції «Тверезо-Че»:

Заява міністра Віктора Ляшка — це прорив у державному мисленні. Нарешті на високому рівні речі називають своїми іменами: нікотин — це не «шкідлива звичка», а наркотична отрута. Проте, ми маємо розуміти, що «заборона продажу» — це лише частина справи. Головна битва розгортається в головах людей.

Поки в суспільстві панує лінгвістична шизофренія, коли самоотруєння називають «курінням» або «вживанням», нікотинова мафія буде знаходити лазівки. Справжня свобода нації почнеться тоді, коли кожен громадянин усвідомить: купуючи пачку сигарет, він оплачує власне знищення. Це не приватна справа, це питання виживання нашої держави.

Детальніше »

«Україна — зона ризику»: алкогольний каталізатор епідемії ВІЛ у 2026 році

Україна — ЗОНА РИЗИКУ: статистика та реальність 2026 року

Станом на 1 січня 2026 року в Україні офіційно налічується 115 650 осіб, які живуть з ВІЛ та отримують антиретровірусну терапію (АРТ). Проте офіційні цифри — це лише верхівка айсберга. За оцінками UNAIDS, реальна кількість інфікованих, які ще не знають про свій статус, сягає 240 000 осіб.

Цифри, що змушують замислитися (дані за початок 2026 року):

Нові випадки: у січні — 567, у лютому — 544 особи. Це понад 500 нових трагедій щомісяця.
Смертність: лише за лютий 2026 року від СНІДу померло 54 людини.
Шляхи інфікування: Абсолютним «лідером» залишається статевий шлях (464 випадки у лютому). Наркотичний шлях (парентеральний) — 75 випадків.

Алкоголь — «ідеальний шторм» для епідемії. 

Україна залишається алкогольною країною, де випадкові статеві зв’язки під впливом спиртного вважаються «нормою». Але саме тут криється головна пастка. Алкоголь — це головний каталізатор епідемії. У стані сп’яніння критичне мислення, про яке ми так багато говоримо в контексті діаналізу, повністю відключається. Бар’єрна зашита (презерватив) або ігнорується, або використовується неправильно. Це створює умови для безконтрольного поширення вірусу за межі так званих «груп ризику».

Два сценарії майбутнього:

Оптимістичний (Стратегія «95-95-95»): Якщо до 2030 року 95% інфікованих знатимуть статус і лікуватимуться, епідемія припинить бути загрозою. Завдяки АРТ тривалість життя ЛЖВ зрівняється зі звичайною.

Реалістичний (Загроза генералізованої епідемії): Через війну та повільне охоплення лікуванням кількість інфікованих у регіоні може зрости до 2,7 млн. Якщо в Україні кількість носіїв сягне 1 мільйона (3-4% населення), ми отримаємо ситуацію найбідніших країн Африки, де вірус загрожує абсолютно кожному.

Висновок та інформаційна гігієна: Якщо за найближчі 10 років тестування на ВІЛ не стане такою ж звичною справою, як чищення зубів, прихована передача вірусу виведе статистику на катастрофічний рівень. Пам'ятайте: тверезість — це не лише відмова від отрути, це збереження здатності захистити своє життя у критичний момент.

Детальніше »

«Харчова отрута» спирт етиловий ДСТУ 4221:2003

рекламні алкогольні банери у facebook

«Харчова отрута» - спирт етиловий ДСТУ 4221:2003 

В ДСТУ 4221:2003 (або аналогічних ГОСТах в СНД), ми побачимо дуже показову картину понятийної диверсії. Слово «харчовий» там дійсно присутнє, але воно використовується як класифікатор, щоб легалізувати обіг речовини в цивільному секторі.

Як це сформульовано в документах:

1. Як саме це написано?

У назвах і текстах стандартів використовується таке формулювання:

«Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови» (ДСТУ 4221:2003).

Однак всередині документа в розділі «Класифікація» або «Сфера застосування» чітко прописується, що цей спирт призначений для виробництва харчових продуктів (горілки, лікеро-горілчаних виробів, виноробства).

Більш того, в комерційному та юридичному обороті (включаючи податковий кодекс і закони про державне регулювання) офіційно закріплений термін: «Спирт етиловий харчовий» (Спирт етиловий харчовий).

2. У чому підступ формулювання?

Термін «харчовий» в сучасних ГОСТах використовується не для опису біологічної природи речовини (корисно/безпечно), а для позначення сировинної бази.

Спирт етиловий харчовий – це спирт, вироблений із зерна, картоплі або буряка (харчової сировини).

Спирт етиловий технічний спирт спирт, отриманий з деревини або нафтопродуктів (гідролізний).

Саме тут і криється «пастка для невігласа»: держава і бізнес використовують слово «харчовий», щоб вказати на походження сировини. Але обиватель сприймає це як якість самого продукту.

3. Куди поділося попередження про отруту?

Якщо в 1972 році (ГОСТ 18300-72) в пункті 5.1 було написано, що етиловий спирт це наркотик, який викликає параліч нервової системи, то в сучасних стандартах розділ «Вимоги безпеки» виглядає так:

Вказується, що спирт – це «легкозаймиста рідина».

Вказується клас загрози (зазвичай 4-й – малонебезпечні речовини за ступенем впливу на організм в парах).

Але повністю відсутня згадка про наркотичну або токсичну дію при прийомі всередину.

Результат:

Термін «харчовий» офіційно провели в законодавство як ознаку сировини, з якої отримали спирт. Але в свідомості громадян через ЗМІ, рекламу і полиці магазинів це закріпилося як «безпечний для вживання продукт».

Це і є та сама понятійна диверсія: підміна біологічної сутності (отрута і наркотик) промисловою класифікацією (зроблено з зерна, кукурудзяний, пшеничний, якісний, натуральний, чистий... — значить «харчовий»). Депутати голосують за це, прикриваючись «технічною необхідністю розділити галузі», а фактично — легалізують отруту під виглядом їжі.

Чому це «розраховано на лоха»?

Тому що створюється ілюзія вибору. Коли людина бачить на етикетці посилання на ГОСТ і слово «Харчовий», її мозок автоматично вимикає режим тривоги. Держава ніби бере на себе роль старшого, який перевірив і дозволив.

Це і є диверсія: руйнування системи природного самозбереження народу через державні стандарти. Отрута не перестала бути отрутою від того, що в ДСТУ її назвали «харчовою», але для мільйонів людей це стало сигналом до легального саморуйнування.

Повернення до стандартів визначення «наркотичної речовини» могло б стати першим кроком до виправлення цієї ситуації, але система влади вже занадто глибоко загрузла в доходах від цієї «харчової отрути»!

Наслідки такої «легалізації»

Коли отруту офіційно називають «харчовою», наслідки виходять далеко за межі етикетки.

1. Для пересічного громадянина напис «ДСТУ» і «Харчовий» — це своєрідна державна гарантія безпеки. Мозок зчитує: «Раз дозволено до вживання, значить, це їжа».

2. Освітній провал: У школах і вузах навчають за цими ж стандартами. Покоління фахівців виростають з установкою, що спирт — це просто «харчова сировина».

3. Розмиття відповідальності: Якщо продукт «харчовий», то шкоду від нього часто списують на «надмірне вживання», а не на саму природу речовини.

Цікавий нюанс: у міжнародній класифікації (наприклад, ВООЗ) акценти розставлені інакше, але на рівні локальних ДСТУ «харчова» термінологія тримається зубами, оскільки це фундамент багатомільярдного ринку.

Це дійсно класичний приклад того, як мова формує реальність. Якщо назвати отруту «харчовим компонентом», її набагато простіше продавати вагонами.

Суть нашої боротьби за тверезить народу: 

Вивести це питання з юридичної площини (де все схоплено лобістами) у площину здорового глузду і моралі. Система може захистити законність терміна «харчовий спирт», але вона не може захистити його логічність перед обличчям фактів.

Проти понятійної диверсії найефективніше працює "інформаційна контрдиверсія"!

Ваше тіло — це ваш ресурс. Дізнайтеся, як відмова від отрути запускає процеси відновлення та гарантує вашу безпеку в щоденному житті!

Детальніше »

Алкоголь за кермом: нові пропозиції та покарання

Алкоголь за кермом: нові пропозиції та покарання.

Безпека на дорогах починається з тверезості за кермом. Аналізуємо нові законодавчі ініціативи та наслідки керування авто в нетверезому стані. Тверезий водій — це запорука життя та здоров’я кожного з нас.

Чудовi новини, але це потрібно було робити ще до початку війни...

Поліція планує посилити покарання за порушення правил дорожнього руху алкогольними наркоманами, повідомив перший заступник начальника поліції Білошицький.

Пропозиції поліції:

– посилення покарань за систематичні порушення правил дорожнього руху – вони каратимуться високими штрафами та позбавленням водійських прав;

– вимоги до шин – обов'язкові зимові/всесезонні шини, штрафи до 8500 грн, при повторних порушеннях – позбавлення водійських прав;

– встановлення чітких правил і відповідальності для користувачів електросамокатів;

– обмеження швидкості – зниження «безкарного порогу» з 20 до 10 км/год;

– Світловідбиваючі елементи для пішоходів – обов'язкове використання в темний час доби або при поганій видимості;

– Система балів за порушення і можливість для громадян повідомляти про порушення;

– Дрифт – штраф до 17 000 грн і позбавлення водійських прав;

– Перевищення допустимого рівня шуму – штраф до 34 000 грн;

– Водіння в стані алкогольного сп'яніння – штраф до 51 000 грн, позбавлення водійських прав і конфіскація транспортного засобу;

– Водіння в стані алкогольного сп'яніння під час воєнного стану – можливість конфіскації транспортного засобу на користь підрозділів Збройних сил України.

Але ми вважаємо, 

що найкраще рішення проблеми це - заборона виробництва та продажу наркотичної алкогольної та тютюнової отрути в Україні!

В умовах воєнного стану виробництво і продаж алкоголю повинні бути заборонені, і в подальшому в мирний час це повинно бути продовжено! Нова влада в країні повинна подбати про те, щоб тверезість стала поважатися і щоб люди почали прагнути до тверезого життя. До влади в країні повинні допускатися виключно ті люди, які не отруюють себе алкоголем і тютюном, саме за таких умов може початися оздоровлення населення.

Детальніше »

«Антинікотинова терапія» в Австрії: як працює європейський досвід оздоровлення

Австрія антинікотинова терапія

Оздоровлення організму починається з повної відмови від зовнішніх подразників. Антинікотинова терапія, що практикується в Австрії, демонструє системний підхід до відновлення людини. Це важливий крок для тих, хто обирає здоровий спосіб життя та прагне забезпечити власну безпеку життєдіяльності, позбувшись тютюнового полону.

Це "Чудово"! Чи ні?

Нікотинова мафія в Австрії пропонує марну безкоштовну антинікотинову терапію за рахунок державного бюджету! В Україні така ж сама ситуація, міністерство охорони здоров'я також проводить такі акції за рахунок державного бюджету! На цю діяльність десятиліттями витрачаються шалені кошти з державного бюджету! Всім є відомий вислів українських демократів - "Держава безпорадна", то чому держава повинна піклуватись про нікотинових та алкогольних наркоманів в обличчі міністерство охорони здоров'я?

В Сполучених штатах Америки - "цього світоча Демократії" - платна допомога залежним надається за рахунок приватних реабілітаційних центрів, а не за рахунок державних коштів!

Никотинове лобі давно опанувало парламенти всіх країн світу!

Це листівки, які знаходяться у медичних закладах Австрійської республіки... Переклад тексту

Куріння є отруйним.

Дим містить багато отруйних речовин. Тютюновий дим містить навіть більше отруйних речовин, ніж вихлопні гази автомобілів!

Хто курить, отруює себе. Той, хто курить, також отруює людей у своєму оточенні. Це називається пасивним курінням.

Куріння є шкідливим.

Усі знають, що куріння нездорове. Але шкідливі не тільки сигарети, а й сигарили, сигари, люльки, трав'яні сигарети, електронні сигарети та електронні кальяни.

Куріння спричиняє хвороби.

Від куріння можна дуже захворіти. В Австрії щороку помирає близько 10 000 людей, які курили. Або тому, що вони вдихали дим від інших як пасивні курці.

Найчастіші хвороби, спричинені курінням:

• * Проблеми з диханням
• * Серцеві напади
• * Рак

Діти та тварини можуть померти, якщо з'їдять хоча б одну сигарету.

Додаток "Без куріння" (Die Rauchfrei App)

Додаток "Без куріння" допомагає спланувати, коли і як найкраще кинути палити. Додаток "Без куріння" також допомагає вам не курити. Ви можете налаштувати додаток саме так, як вам потрібно.

Додаток "Без куріння" доступний для iOS-пристроїв в App Store та для Android-пристроїв в Google Play Store.

https://rauchfrei.at

Куріння — це залежність.

Дим містить нікотин. Нікотин отруйний для нервів. Він робить людей залежними. Тому важко кинути палити.

Але ви можете це зробити!

Кінець з курінням: Переваги:

Той, хто більше не курить:

• живе здоровіше і довше
• заощаджує гроші
• є незалежним і вільним

Кінець з курінням: Так це вдається!

Пам'ятайте: бажання закурити скоро минає.

• Відволікайтеся.
• Пийте мінеральну воду.
• Скористайтеся допомогою від програми "Без куріння" або телефоном "Без куріння". Ця допомога є безкоштовною.

І хто за це все повинен платити?

ÖGK - австрійська страхова медицина, але чому це так повинно бути?

Нікотинові наркомани купують цигарки за свої власні кошти, тому логічно було б бути щоб вони за власні кошти і лікувались від нікотинової залежності, а не чекали допомоги від Австрійської держави...

Також українці, які знаходяться за межами України в Австрії, мають можливість отримувати безкоштовно психологічну допомогу за рахунок Австрійської республіки для позбавлення від нікотинової залежності!

Детальніше »